Східне кладовище (Мінськ)

Східний цвинтар (неофіційна назва Московський) цвинтар міста Мінська. Відкритий 1952 року в районі поховання німецьких солдат, яке розташовано навпроти, через проспект Незалежності. Офіційно закритий для поховання 2003 року. Загальна площа — 23,1 га. Адреса — пр. Незалежності, 161 (ст. м. Борисовський тракт), 220141, Мінськ, т. 267-53-04.

Східний цвинтар
рос. Восточное кладбище

біл. Усходнія могілкі
Інформація про цвинтар
53°56′26″ пн. ш. 27°39′42″ сх. д.
Країна  Білорусь
Розташування Мінськ
Відкрито 1952
Охоронний статус Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Площа 24 гектар
Адреса:
220141, пр. Незалежності, 161

Східний цвинтар
рос. Восточное кладбище
Східний цвинтар
рос. Восточное кладбище (Білорусь)

Могили відомих людей

Державні діячі

  • Аксенов Олександр Никифорович (1924–2009), голова Ради міністрів БРСР у 1978–1983, посол СРСР в ПНР у 1983–1985, голова Держтелерадіо СРСР у 1985–1989 роках;
  • Кисельов Григорій Якович (1913–1970), міністр культури БРСР у 1953–1964, міністр просвіти БРСР у 1964—68, заступник голови Ради міністрів БРСР у 1968–1970 роках;
  • Кисельов Тихін Якович (1917–1983), голова Ради міністрів БРСР у 1959–1978, 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР у 1978—80, 1-й секретар ЦК КПБ у 1980–1983 роках, Герой Соціалістичної Праці (1977);
  • Козлов Василь Іванович (1903–1967), голова Президії Верховної Ради БРСР у 1948—67 роках, Герой Радянського Союзу (1942), генерал-майор;
  • Лівенцев Віктор Ілліч (1918–2009), голова Спорткомітету при Раді міністрів БРСР у 1958-78, керівник справами ЦК КПБ у 1978–1986 роках, Герой Радянського Союзу (1944);
  • Машеров Петро Миронович (1918–1980), 1-й секретар ЦК КПБ у 1965–1980 роках, Герой Радянського Союзу (1944), Герой Соціалістичної Праці (1978);
  • Павлов Михайло Якович (1952–2010), голова Мінського міськвиконкому у 2000–2009 роках;
  • Притицький Сергій Осипович (1913–1971), голова Президії Верховної Ради БРСР у 1968–1971 роках;
  • Сурганов Федір Анісимович (1911–1976), голова Президії Верховної Ради БРСР у 1971–1976 роках;
  • Таразевич Георгій Станіславович (1938–2003), голова Президії Верховної Ради БРСР у 1985-89 роках;
  • Шавров Олексій Семенович (1904–1974), міністр Торгівлі БРСР і заступник голови Ради Міністрів БРСР у 1964–1971 роках.

Літератори

  • Бровка Пятрусь (1905–1980), письменник і поет, народний поет БРСР, академік АН БРСР, Герой Соціалістичної Праці (1971), лауреат Ленінської та двох Сталінських премій;
  • Биков Василь Володимирович (1924–2003), письменник, народний письменник БРСР, Герой Соціалістичної Праці (1984), лауреат Ленінської та Державної премії СРСР;
  • Глєбка Петро Федорович (1905–1969), поет і драматург, академік АН БРСР;
  • Гречаніков Анатолій Семенович (1938–1991), поет, лауреат Державної премії БРСР;
  • Кастусь Кірієнко (1918–1988), поет, заслужений діяч мистецтв БРСР, лауреат Державної премії БРСР;
  • Короткевич Володимир Семенович (1930–1984), письменник і поет, лауреат Державної премії БРСР;
  • Макайонок Андрій Єгорович (1920–1982), драматург, народний письменник БРСР;
  • Мелєж Іван Павлович (1921–1976), письменник, народний письменник БРСР, лауреат Ленінської премії;
  • Панченко Пімен Омелянович (1917–1995), поет, народний поет БРСР, лауреат Державної премії СРСР;
  • Пестрак Пилип Семенович (1903–1978), поет і письменник, лауреат Державної премії БРСР;
  • Шамякін Іван Петрович (1921–2004), письменник, народний письменник БРСР, академік АН БРСР, Герой Соціалістичної Праці (1991), лауреат Сталінської премії третього ступеня;
  • Євгенія Янищиць (1948–1988), поетеса;
  • Янка Мавр (1883–1971), письменник, лауреат Державної премії БРСР;
  • Ясень Михайло Аронович (1924–2006), поет-пісенник;

Артисти

  • Аладов Микола Ілліч (1890–1972), композитор;
  • Александровська Лариса Помпеївна (1904–1980), оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Сталінської премії другого ступеня;
  • Бельзацький Юрій Давидович (1909–1963), композитор, головний диригент Театру музичної комедії, художній керівник естрадного оркестру Білоруського радіо й телебачення;
  • Богатирьов Анатолій Васильович (1913–2003), композитор, народний артист БРСР, лауреат Сталінської премії другого ступеня;
  • Владомирський Володимир Йосипович (1893–1971) — актор, народний артист СРСР;
  • Вуячич Віктор Лук'янович (1934–1999), естрадний співак, народний артист БРСР;
  • Глєбов Гліб Павлович (1899–1967), актор, народний артист СРСР, лауреат двох Сталінських премій другого ступеня;
  • Глєбов Євген Олександрович (1929–2000), композитор, народний артист СРСР;
  • Давидович Лілія Михайлівна (1936–2002), акторка, народна артистка Білорусі, лауреат Державної премії БРСР;
  • Данилюк Світлана Пилипівна (1939–2003), оперна співачка, народна артистка СРСР;
  • Дедюшко Володимир Йосипович (1905–1973), актор, народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії третього ступеня;
  • Добролюбов Ігор Михайлович (1933–2010), кінорежисер, сценарист, народний артист БРСР;
  • Дубашинський Павло Пилипович (1931–2000), актор, народний артист БРСР;
  • Єременко Микола Миколайович (старший) (1926–2000), актор, народний артист СРСР;
  • Єременко Микола Миколайович (молодший) (1949–2001), актор, народний артист Росії;
  • Жинович Йосип Йосипович (1907–1974), художній керівник і головний диригент Державного народного оркестру БРСР, народний артист СРСР;
  • Жуков Михайло Васильович (1911–1967), актор;
  • Капланов Ізмаїл Львович (1938–2011), композитор і співак, заслужений артист Білорусі;
  • Климова Олександра Іванівна (1921–2005), акторка, народна артистка СРСР;
  • Корш-Саблін Володимир Володимирович (1900–1974), кінорежисер, народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії третього ступеня;
  • Калінін Микола Артемович (1937–1974), радянський кінорежисер;
  • Макарова Галина Климентівна (1919–1993), акторка, народна артистка СРСР;
  • Молчанов Павло Степанович (1902–1977), актор, народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії другого ступеня;
  • Мулявін Володимир Георгійович (1941–2003), співак, композитор, засновник і художній керівник ВІА «Песняры», народний артист СРСР;
  • Платонов Борис Вікторович (1903–1967), актор, народний артист СРСР, лауреат двох Сталінських премій;
  • Пташук Михайло Миколайович (1943–2002), кінорежисер, народний артист БРСР;
  • Рахленко Леонід Григорович (1907–1986), актор і режисер, народний артист СРСР;
  • Ржецька Лідія Іванівна (1899–1977), акторка, народна артистка СРСР, лауреат Сталінської премії третього ступеня;
  • Ровдо Віктор Володимирович (1921–2007), хоровий диригент і викладач, народний артист СРСР;
  • Санніков Костянтин Миколайович (1896–1965), режисер і актор, народний артист БРСР, лауреат двох Сталінських премій;
  • Станюта Стефанія Михайлівна (1905–2000), акторка, народна артистка СРСР;
  • Стомма Здіслав Францович (1907–1992), актор, народний артист СРСР;
  • Тарасов Віктор Павлович (1934–2006), актор, народний артист СРСР;
  • Тикоцький Євген Карлович (1893–1970), композитор, народний артист СРСР;
  • Туров Віктор Тимофійович (1936–1996), кінорежисер і сценарист, народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР;

Спортсмени

Вчені

  • Александров Микола Миколайович (1917–1981), радянський хірург, організатор охорони здоров'я, член-кореспондент АМН СРСР, професор.
  • Красін Андрій Капітонович (1911–1981), радянський фізик, один із творців першої в світі АЕС.
  • Купревич Василь Феофанович (1897–1969), ботанік, президент АН БРСР у 1952—69, член-кореспондент АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці (1969);

Військовики

  • Алехнович Антон Адамович (1914–1979), льотчик, Герой Радянського Союзу (1944);
  • Антонов Олександр Антонович (1915–1997), учасник Великої Вітчизняної війни, командир стрілецького батальйону 646-го стрілецького полку 152-ї стрілецької дивізії 28-ї армії 1-го Українського фронту, Герой Радянського Союзу, майор.
  • Біда Леонід Гнатович (1920–1976), льотчик, генерал-лейтенант авіації, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945);
  • Белявін Євель Самуїлович (1920–1972), учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, гвардії старший лейтенант.
  • Головачов Павло Якович (1917–1972) — радянський льотчик-ас, двічі Герой Радянського Союзу.
  • Кірсанов Олександр Васильович (1898–1994) — командир 76-й гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, гвардії генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
  • Мазаник Олена Григорівна (1914–1996), розвідниця, Герой Радянського Союзу (1943);
  • Осипова Марія Борисівна (1908–1999), підпільниця, Герой Радянського Союзу (1943);
  • Пеньковський Валентин Антонович (1904–1969), генерал армії;

Митці

  • Азгур Заїр Ісакович (1908–1995), радянський та білоруський скульптор, народний художник СРСР;
  • Бембель Андрій Онуфрійович (1905–1986), скульптор, народний художник БРСР;
  • Кіщенко Олександр Михайлович (1933–1997), художник, народний художник Білорусі, лауреат Державних премій БРСР;
  • Савицький Михайло Андрійович (1922–2010), художник, народний художник СРСР, академік Академії мистецтв СРСР, Герой Білорусі (2006);
  • Шпіт Юрій Васильович (1930–2008), білоруський архітектор, заслужений архітектор Білорусі (1969), доцент (1963), академік Російської академії архітектури та будівництва.

Інші

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.