Бура жаба

Ареал роду займає значну частину Євразії (від Іберійського півострова на заході до Японії включно на сході). Місця перебування бурих жаб пов'язані з лісовими ділянками. У фауні України водяться три види цього роду: трав'яна жаба, R.temporaria, прудка жаба, R. dalmatina, та гостроморда жаба, R. arvalis.

Для всіх представників характерне переважання в забарвленні коричнюватих тонів, розвиток темних скроневих плям, що починаються вузькими смужками від кінчика морди та йдуть з кожного боку голови через область ніздрів, очей та барабанних перетинок. Спинний бік може характеризуватися розвитком кількох типів візерунка, які зазвичай класифікують, як наявність серединної смуги (морфа «striata» — S), плямистість («maculata» — M), напівплямистість («hemimaculata» — hM), крапчатість («punctata» — P), напівкрапчатість ("hemipunctata — hP) та брак візерунка («чиста», «одноколірна» — «unicolor», U або «burshni», В).

Прудка жаба та Трав'яна жаба характеризуються 26-хромосомним каріотипом, Гостроморда жаба— 24-хромосомним. Лабораторні схрещування євразійських видів, у тому числі видів фауни України (R. temporaria, R. arvalis і R. dalmatina) показали наявність між ними різних форм ізоляції (Kawamura et al., 1981).

Істотна мінливість, широкий ареал, багатовекторні еволюційні події, що відбувалися протягом мільйонів років, — усе це сформувало вкрай заплутану картину систематичних відношень у групі. Вагомою причиною цьому стали як суто технічні труднощі у зборі матеріалу для таксономічних порівнянь на такій величезній території, так і суб'єктивні фактори, пов'язані з використанням тих чи інших методів та підходів. Дослідження останніх років, у яких розглядалися б таксономічні взаємостосунки з одночасним залученням усіх трьох видів, обмежені, а їхні результати іноді суперечливі. Наприклад, в одному з них (Green et al., 1993), вказано на більшу близькість між собою трав'яної та прудкої жаб (по відношенню до гостромордої), а в іншому (Межжерін та ін., 1997) — трав'яної та гостромордої (повідношенню до прудкої).

Початок видоутворення західно-палеарктичних бурих жаб пов'язаний з предковою групою, яка проникла в Європу з Азії у ранньому пліоцені. Наступна радіація найвірогідніше була пов'язана з початком радикальних кліматичних перетворень. Вважається, що пліоплейстоценові чергування теплого й холодного кліматів супроводжували розділ палеарктичних бурих жаб на дві групи. Одна (тут і далі вказуються тільки ті таксони цієї групі, які входять до фауни України) у результаті еволюційних перетворень сформувала відгалуження, яке складалося з R. temporaria і R. arvalis, друга — містила R. dalmatina (ранній пліоцен). Дивергенція перших на два окремі таксони видового рангу відбулася на межі раннього та пізнього пліоцену близько 3 млн років тому (Veith et al., 2003).

Жаба гостроморда Rana arvalis

Жаба червононога Rana aurora

максимальна вага 750 грам а ріст 15 см

Жаба жовтонога Rana boylii

Rana capito

Rana catesbeiana

Жаба криклива Rana clamitans

Жаба прудка Rana dalmatina

Жаба корейська Rana dybowskii

Жаба їстівна Rana esculenta

Жаба свиняча Rana grylio

Жаба каліфорнійська Rana muscosa

Жаба отруйна Rana palustris

Жаба леопардова Rana pipiens

Жаба плямиста Rana pretiosa

Жаба коротконога Rana curtipes

Жаба озерна Rana ridibunda

• Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
• Межжерін та ін., 1997;
• Green, Borkin, 1993;
• Kawamura et al., 1981;
• Nishioka et al., 1992;
• Veithet al., 2003.