Бусайра

Бусайра (араб. بُصَيْرا‎) — місто в Йорданії. Розташоване на заході країни в провінції Ет-Тафіла. В Бусайрі лежать руїни старовинного міста, що згадується в Старому Завіті під назвою Боцра́ або Восора.

Бусайра

Координати 30°44′45″ пн. ш. 35°36′14″ сх. д.

Країна  Йорданія[1]
Адмінодиниця Провінція Ет-Тафіла[1]
GeoNames 249842
Бусайра
Бусайра (Йорданія)

Старий Завіт

Столиця Ідумеї

Відомо, що Боцра́ (або Восора, залежно від перекладу українською) була столицею старовинного Ідумейського царства. З гебрейської мови назва міста буквально перекладається як загін або загорожа[2]. Згідно з Біблією, Боцра була рідним містом одного з ідумейських царів, Йовава, сина Зераха, і батьківщиною брата-близнюка Якова, Ісава:

А оце царі, що царювали в краю Едома перед царюва́нням царя в синів Ізраїлевих. І царював в Едомі Бела, син Беора, а ймення його міста Дінгава. І вмер Бела, і зацарював замість нього Йовав, син Зераха з Боцри.
(Бут. 36:31-33)

Також в Старому Завіті йдеться про передбачення пророків Амоса, Ісаї та Єремії щодо знищення Боцри:

І пошлю Я огонь до Тема́ну і пожере́ він пала́ти Боцри́!
(Ам. 1:12)
меч Господній напо́внився кров'ю, став ситий від лою, від крови теля́т та козлі́в, від лою бара́нячих ни́рок, бо Господу жертва в Боцрі й різани́на велика в едо́мській землі.
(Іс. 34:6)
13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!
(Єр. 49:13)

Кінець часів у Біблії

Згідно з певними біблейськими інтерпретаціями, місто Боцра (або інше місце з такою самою назвою) стане місцем «прориву» останку Ізраїліва. Згідно з цим тлумаченням, порятунок відбудеться в ідумейському місці вигнання та ув'язнення наприкінці часів. Тому ця знакова подія, про яку йдеться в Мих. 2:12-13, була названа «порятунком Боцри»[3].

Цей «прорив» може бути пов'язаний із уривком Зах. 14:1-5, де Ягве воює проти народів, стоїть на Оливній горі (на схід від Єрусалиму) і розколює гору навпіл, щоб останок Ізраїлів, що потрапив у пастку в Єрусалимі, зміг врятуватися від тих, хто хоче його вбити. У цьому випадку місцевість, наведена в Мих. 2:12-13, не стосується Бусайри.

Поняття останку Ізраїліва, який тікає через розколену Оливну гору в Єрусалимі, походить від масоретського тексту Священного письма. УСептуагінті (LXX) сказано, що долина буде заблокована так само, як і під час землетрусу за правління царя Уззії.

Давньоєврейський історик Йосип Флавій згадує в «Стародавностях євреїв», що долина в районі єрусалимських Царських садів була заблокована зсувом щебеню під час землетрусу за правління Уззії[4]. Ізраїльські геологи Вакс і Левіт виявили залишок великого зсуву на Оливній горі, який безпосередньо прилягав до цієї області[5]. Спираючись на географічні та лінгвістичні дані, Шарль Сімон Клермон-Ганно, сходознавець XIX століття, вважав Ацал долиною, яка безпосередньо прилягає до цього зсуву[6] — місце, згадане в Зах. 14:5, до якого залишок у Нібито Єрусалим повинен тікати. Це місце узгоджується зі септуагінтським текстом книги Захарії, де сказано, що долина буде заблокована аж до Ацалу.

Археологія

Розкопки в межах міста розпочались у 1970-х роках. Спочатку найстаріші знахідки датувалися першою половиною VIII століття до н. е.[7] Втім, більш досконалі дослідження основних ідумейських поселень регіону, зокрема Умм-ель-Біяри, Тавілану та Бусайри, змістили цю дату до VII століття до н. е.[8]

Внаслідок розкопок, проведених у 2009 році, було виявлено церкву, ймовірно візантійську, житлові будинки та рештки колодязів[9].

Серед відвідувачів міста популярною є старовинна гробниця, оскільки, за деякими версіями, вона належить Аль Харіту Бін Умайру Аль Азаді, вбивство якого стало причиною битви при Муті в 639 році[10].

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. botsrah. Strong's Concordance, Englishman's Concordance, etc. via Bible Hub. Процитовано 19 грудня 2019.
  3. “The Bozrah Deliverance”.
  4. Flavius Josephus, Antiquities of the Jews, book 9, chapter 10, paragraph 4, verse 225, William Whiston
  5. Daniel Wachs and Dov Levitte, Earthquake Risk and Slope Stability in Jerusalem, Environmental Geology and Water Sciences, Vol. 6, No. 3, pp. 183–186, 1984
  6. Charles Clermont-Ganneau, Archaeological Researches in Palestine, Vol. 1. pg. 420, 1899; Charles Clermont-Ganneau, Palestine Exploration Fund Quarterly Statement, April 1874, pg. 102
  7. Bennett, C. M. (1974).
  8. Bienkowski, P. (1992).
  9. Addustour Daily Newspaper. 4.
  10. Jordan Times, Al Harith Bin Omair Al Azdi shrine receives 50,000 annual visitors, 11 July 2015
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.