Бутаков Григорій Іванович

Григорій Іванович Бутаков
Григорий Иванович Бутаков
Народження	27 вересня 1820; Рига, Російська імперія
Смерть	12 червня 1882 (61 рік); Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія
Вид збройних сил	Флот
Освіта	Морський кадетський корпус
Роки служби	1838—1882
Звання	адмірал
Війни / битви	оборона Севастополя
Рід	House of Butakovd
Діти	Alexander Butakovd
Орден Святого Станіслава 3 ступеня	Георгіївська зброя
	Бутаков Григорій Іванович у Вікісховищі

Григо́рій Іва́нович Бутако́в (27 вересня (9 жовтня) 1820, Рига — 31 травня (12 червня) 1882, Петербург) — російський воєнно-морський діяч, мореплавець, адмірал, основоположник тактики парового броненосного флоту, дослідник Чорного моря.

Походив з дворянського роду Бутакових; батько — віце-адмірал Іван Миколайович Бутаков служив разом з адміралом М.П. Лазарєвим, всі брати також обрали морську кар'єру.

Вступив до Морського кадетського корпусу. 1838 — мічман із призначенням на лінійний корабель «Сілістрія». Квітень 1843 — лейтенант. 1850 — капітан-лейтенант.

9 жовтня 1854 Бутаков вперше в історії російської морської артилерії організував стрільбу по невидимій мішені. Серпень 1856 — контр-адмірал, головний командир Миколаївського порту і військовий губернатор Миколаєва і Севастополя. 1863—1867 — військово-морський аташе в Англії, Франції та Італії. 28 жовтня 1866 — віце-адмірал. 16 квітня 1878 — 1881 Бутаков — повний адмірал із призначенням начальником берегової й морської оборони фортеці Свеаборг. 1881 — головний командир Петербурзького порту. Згодом — член Державної ради.

Помер від апоплексичного удару.

Нагороди

Погруддя перед Музеєм історії суднобудування та флоту. Миколаїв

Орден Святого Олександра Невського; Орден Білого Орла; Орден Святої Анни I ступеня; Орден Святого Володимира III ступеня; Орден Святого Георгія IV ступеня ; Орден святого Станіслава III ступеня; Золота зброя «За хоробрість».

Праці

Могила на занедбаній ділянці Нікольського кладовища Олександро-Невської Лаври. Санкт-Петербург

"Свод морских военных сигналов";
"Книги эволюционных сигналов";
"Новые основания пароходной тактики".

Див. також

4936 Бутаков — астероїд, названий на честь військовика[1].

Попередник:	Військові губернатори Миколаєва 1856—1863	Наступник:
Метлін Микола Федорович 1855—1856	Військові губернатори Миколаєва 1856—1863	? 1863

Примітки

Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

Ср. Е. Березина "Адмирал Г.И. Бутаков", СПб., 1884 г. (рос.)

Посилання

П. Г. Усенко. Бутаков Григорій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 415. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Біографія адмірала Г.I. Бутакова на сайті «Николаев литературный»
Лурье А., Маринин А. Адмирал Г. И. Бутаков (рос.)
Адмірал Бутаков Григорій Іванович

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.