Бутирін Сергій Іванович
Сергій Іванович Бутирін (нар. 1900, місто Харків — загинув 1942) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1940—1942 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання з 1941 року.
Бутирін Сергій Іванович | |
---|---|
| |
Народився |
1900 місто Харків |
Помер |
1942 Кумертау, Башкортостан, РРФСР, СРСР |
Діяльність | державний діяч, політик |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Учасник | німецько-радянська війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Військове звання | лейтенант-полковник, Радянська гвардія і підполковник |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
Біографія
Народився у вересні 1900 року в родині робітника-слюсаря Харківського паровозобудівного заводу. У 1912 році закінчив трикласну церковноприходську школу в Харкові. У вересні 1912 — жовтні 1914 р. — чорнороб в аптеці Щавинського в Харкові.
У жовтні 1914 — вересні 1916 р. — помічник електромонтера Харківської електростанції. У вересні 1916 — листопаді 1917 р. — електромонтер заводу товариства «Гельферіх-Саде» в Харкові. У листопаді 1917 — травні 1918 р. — помічник електромонтера депо Південної залізниці. У травні 1918 — жовтні 1922 р. — електромонтер Харківської електростанції.
У жовтні 1922 — квітні 1924 р. — рахівник Харківського губернського продовольчого комітету. У квітні — грудні 1924 р. — рахівник санаторію «Харакс» в місті Ялті Кримської АРСР. У грудні 1924 — серпні 1926 р. — електромонтер Харківської кондитерської фабрики «Октябрь».
Член ВКП(б) з травня 1926 року.
У серпні 1926 — жовтні 1927 р. — завідувач відділу постачання Харківського кондитерського тресту. У жовтні 1927 — листопаді 1929 р. — електромонтер Харківської кондитерської фабрики «Октябрь».
У листопаді 1929 — листопаді 1930 р. — слухач курсів директорів харчової промисловості у Москві.
У листопаді 1930 — лютому 1931 р. — помічник директора з виробничих нарад Харківської кондитерської фабрики «Октябрь». У лютому 1931 — березні 1932 р. — секретар партійного колективу Харківської кондитерської фабрики «Октябрь». У березні 1932 — жовтні 1933 р. — голова Харківської обласної профспілки мукомолів.
З жовтня 1933 до 1937 року — голова Онуфріївського районного виконавчого комітету Харківської області.
Закінчив Харківський державний університет.
З 1938 до лютого 1939 року — інструктор Центрального Виконавчого Комітету Української РСР; інструктор Верховної Ради Української РСР.
У лютому 1939 — серпні 1941 року — 1-й секретар Миколаївського обласного комітету КП(б) України.
З липня 1941 року — член Військової Ради 26-ї армії Південно-Західного фронту, бригадний комісар. Потрапив у оточення в районі міста Лохвиця Полтавської області. Прорвався до партизанського загону. Загинув під час бойових дій.
Джерела
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991
- Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016.