Буюк-Іпак-йулі (станція метро)

Буюк Іпак йулі (узб. Buyuk Ipak yo’li Великий Шовковий Шлях) — кінцева станція Чилонзорської лінії Ташкентського метрополітену Наступна станція Пушкінська.

Буюк Іпак йулі
Загальні дані
Тип Односклепінна станція мілкого закладення
Стара назва Максима Горького
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102 м
Дата відкриття 18 серпня 1980 року
Архітектор(и) С. Аділов, Ф. Музаффарова, Р. Файзуллаєв
Виходи до Розташована на площі Буюк Іпак Йулі.
Чилонзорська лінія
Легенда
Чинор
Кипчок
Афросіаб
Сергелі
Тошкент-Холка-Йулі
Чоштепа
ТЧ-1 «Чилонзор»
Олмазор
Чилонзор
Мірзо Улугбек
Новза
канал Актепа
Міллій-бог
Дружба Народів
Пахтакор
Мустакіллік-майдоні
Амір Темур хійобоні
Хамід Олімджон
канал Салар
Пушкінська
Буюк-Іпак-йулі

До 1 травня 1997 називалася станцією Максима Горького.

Відкрита 18 серпня 1980 року у складі другої черги Чилонзорської лінії.

Односклепінна станція мілкого закладення з двома підземними вестибюлями.

Торцеві стіни станції прикрашена багатофігурними бронзовими барельєфами на яких зображені сцени що ілюструють тему Максим Горький — буревісник революції.

Склепіння станції сформовано з восьми куполів що мають діаметр близько 5 метрів, кожен з куполів обрамлений світильниками.

Підлогу станції викладено сірим і рожевим гранітом , стіни оздоблено пуштулінським мармуром з вставками з червоного граніту.

Народний майстер М. Усманов виконав різьблений орнамент який прикрашає поверхню куполів і карнизи стін.

Ресурси Інтернету


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.