Ташкентський метрополітен

Ташкентський метрополітен (узб. Toshkent metropoliteni) — система ліній метрополітену в Ташкенті (Узбекистан). В метрополітені використовуються чотиривагонні потяги моделі 81-717/714. Після розпаду СРСР більш третини станцій було перейменовано.

Ташкентський метрополітен
Опис
Країна  Узбекистан
Місто Ташкент
Дата відкриття 6 листопада 1977 року
Щоденний пасажиропотік 320 000
Річний пасажиропотік 116,2 млн.
Сайт tashmetro.uz
Маршрутна мережа
Кількість ліній 4
Кількість станцій 43
Довжина мережі 59,5 км
Ширина колії 1520 мм
Схема маршрутів

 Ташкентський метрополітен у Вікісховищі

Історія

Будівництво ташкентського метрополітену почалося в 1968—1970 роках, початкова ділянка (Чилонзорської лінії) довжиною 12,2 км з 9 станціями була введена в дію у 1977 році.

Метрополітен в Ташкенті повністю мілкого закладення. В системі лише три невеликих метромости через ташкентські канали, два на Чилонзорській лінії між станціями «Новза» та «Міллій бог» і станціями «Хамід Олімджон» та «Пушкінська», ще один метроміст на Юнусободській лінії між станціями «Бодомзор» та «Шахристан».

Переважна частина перегінних тунелів побудована закритим способом (щитовою проходкою). З самого початку спорудження метрополітену будувалося з урахуванням високої сейсмічності регіону (стверджується, що конструкції розраховані на землетрус до 9 балів за шкалою Ріхтера). Настільки руйнівних землетрусів, як землетрус 1966-го року в Ташкенті не було, але більш слабкі поштовхи, що регулярно трапляються в цьому районі, метрополітен витримує. Робота метрополітену жодного разу не переривалася з моменту відкриття першої ділянки.

У жовтні 2001 року стала до дії нова, третя лінія метро — Юнусободська. Будівництво цієї лінії довжиною 7,6 км з шістьма підземними станціями було завершено в кінці серпня. Щодня нова лінія метро, що з'єднала центр Ташкента з одним із густонаселених мікрорайонів столиці — Юнусободом, перевозить до 50 тисяч пасажирів, а загальний щоденний пасажиропотік досяг 200 тисяч чоловік. Після відкриття початкової ділянки Юнусободської лінії будівництво метрополітену в місті припинилося до 2017-го.

З 1 серпня 2019 р. тариф за проїзд в метрополітені встановлений у розмірі 1400 сум.

Хронологія розвитку системи
  • 6 листопада 1977: відкриття першої черги Чилонзорської лінії.
  • 18 серпня 1980: розширення Чилонзорської лінії на 3 станції.
  • 7 грудня 1984: відкриття першої черги Узбекистонської лінії з 5 станцій
  • 6 листопада 1987: розширення Узбекистонської лінії на 2 станції.
  • 6 листопада 1989: розширення Узбекистонської лінії на 2 станції.
  • 30 квітня 1991: розширення Узбекистонської лінії на 2 станції.
  • 26 жовтня 2001: відкриття першої черги Юнусободської лінії у складі 6 станцій.
  • 29 серпня 2020: розширення Юнусободської лінії на дві станції.
  • 30 серпня 2020: відкриття першої черги Кільцевої лінії.
  • 26 грудня 2020: розширення Чилонзорської лінії на 5 станцій.

Лінії
ЛініяКінцеві станціїВведена в діюКількість станційДовжина, км
 1 Чилонзорська«Кипчок» — «Буюк-Іпак-йулі»06.11.19771723,7
 2 Узбекистонська«Беруні» — «Дустлік»07.12.19841114,3
 3 Юнусободська«Мінг-Урік» — «Туркістон»26.10.2001810,5
 4 30-річчя незалежності Узбекистану
(раніше Кільцева)		Куйлюк — Дустлік-230.08.20207~11
Разом4359,5 км

Станції

Всі станції в місті підземні мілкого закладення, крім Лінії 30-річчя незалежності, де станції — естакадні або наземні (Дустлік-2). Переважна більшість має острівні платформи, тільки станції «Шахрістон» та «Дустлік-2» мають берегові платформи.

Електродепо
Діючі депоДата відкриттяЛініїПасажирський парк вагонівКоординатиПримітки
ТЧ-1 «Чилонзор»6 листопада 1977Чилонзорська81-717/714,
81-717.5/714.5		 41°14′56″ пн. ш. 69°11′58″ сх. д.Депо має гейт із залізничною лінією Хаваст — Ташкент
ТЧ-2 «Узбекистон»7 ноября 1987Узбекистонська,
Кільцева,
Юнусободська		81-717/714,
81-717.5/714.5,
81-718.0/719.0,
81-765.5/766.5/767.5		 41°17′11″ пн. ш. 69°19′20″ сх. д.Депо не має гейту

Галерея
  • Вихід зі станції «Бодомзор»
  • Будівництво естакадної кільцевої лінії
  • Жетони Ташкентського метро

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.