Бєлокуров Володимир В'ячеславович
Володимир В'ячеславович Бєлокуров (рос. Владимир Вячеславович Белокуров; (8 липня (25 червня) 1904, с. Нижній Услон, Свіяжскій повіт, Казанська губернія, Російська імперія — 28 січня 1973, Москва, Російська РФСР) — радянський актор театру та кіно, педагог. Народний артист СРСР (1965), лауреат Сталінської премії (1951). Похований на Новодівочому цвинтарі.
Бєлокуров Володимир В'ячеславович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
8 липня 1905 с. Нижній Услон, Свіяжскій повіт, Казанська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
28 січня 1973 (67 років) Москва, РРФСР | |||
Поховання | ||||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор, театральний педагог | |||
Alma mater | Перша Казанська чоловіча гімназіяd | |||
Відомі учні | Ненашев Володимир Іванович | |||
Заклад | Kachalov State Academic Russian Bolshoi Drama Theatred, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Московський художній театр і Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | 1918—1973 | |||
IMDb | ID 0069415 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Бєлокуров Володимир В'ячеславович у Вікісховищі |
Фільмографія
- 1932 — Мертвий будинок — Аудитор-заїка
- 1935 — Кінець полустанку — Вася Гнедочкін
- 1936 — Зорі Парижа — Ріго, прокурор
- 1941 — Валерій Чкалов — Чкалов
- 1944 — Поєдинок — Петер Вайнегер
- 1947 — Сільська вчителька — Буків
- 1950 — Жуковський — С. А. Чаплигін
- 1950 — Секретна місія — Борман
- 1951 — Бєлінський — Барсуков
- 1953 — Великий воїн Албанії Скандербег — король
- 1953 — Сріблястий пил — Ептон Брюс
- 1953 — Застава в горах — Марроу
- 1954 — Запасний гравець — Цвєтков
- 1955 — Син — Лавров
- 1955 — Михайло Ломоносов — заводчик
- 1956 — Довгий шлях — Латкин
- 1956 — 300 років тому… — Лизогуб
- 1957 — Поєдинок — штабс-капітан Діц
- 1958 — Лавина з гір — Шкуро
- 1958 — Йшли солдати ... — Генерал
- 1959 — Похмурий ранок — Льова Задов
- 1959 — Василь Суриков — Петро Кузнєцов, меценат
- 1960 — Рижик — ткач
- 1960 — Мертві душі — Чичиков
- 1961 — Смугастий рейс — Боцман
- 1961 — Воскресіння — Масленников
- 1962 — Суд божевільних — Фред Хаггер
- 1962 — Квітка на камені — Сектант
- 1963 — Королева бензоколонки — Ведмідь
- 1964 — Сон — Дубельт
- 1964 — Тепер нехай іде — Лео Моргенштерн
- 1964 — Москва — Генуя — Ллойд Джордж
- 1965 — «Ревізія» (у к/а Фітіль № 41) (короткометражний) — Бухгалтер
- 1965 — Поки фронт в обороні — Шорохов
- 1965 — Дзвонять, відчиніть двері — Коркін
- 1965 — Залп «Аврори» — Міністр Тимчасового уряду
- 1965 — Альпійська балада — Австрієць
- 1965 — Через цвинтар — Сазон Іванович Кулик
- 1966 — Я родом з дитинства — Учитель-інвалід
- 1966 — Невловимі месники — священик-філософ
- 1967 — Непосиди — Злодій
- 1967 — Запам'ятаємо цей день — Равінскій
- 1967 — Війна під дахами — Стрільців
- 1968 — Помилка Оноре де Бальзака — Зарицький
- 1968 — Нові пригоди невловимих — Конферансьє
- 1968 — Вибух після півночі — Священик
- 1969 — Злочин і кара — шинкар (немає в титрах)
- 1969 — Сини йдуть у бій
- 1969 — Викрадення — камео
- 1969 — Звинувачуються в убивстві — свідок Ферапонтов
- 1969 — Кура неприборкана — Семенов
- 1970 — Родина Коцюбинських — «Морда»
- 1970 — Посланці вічності — Міністр
- 1970 — Крах імперії — Кучеров
- 1971 — Рудобельська республіка — Ревінскій
- 1971 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — Патлатий імператор
- 1973 — Чиполліно — Синьйор Помідор після потрясіння
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.