Бєльцова Олександра Митрофанівна

Александра Бєльцова (латис. Aleksandra Beļcova; 17 березня 1892 1 лютого 1981) латвійська і радянська художниця, членкиня об'єднань «Ризька група художників» і «Зелена ворона», художниця майстерні по розпису порцелянових виробів «Балтарс».

Бєльцова Олександра Митрофанівна
латис. Aleksandra Beļcova
Народження 17 березня 1892(1892-03-17)[1][2]
Сураж, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 1 лютого 1981(1981-02-01)[3][2] (88 років)
  Рига, Латвійська РСР, СРСР[4]
Поховання Лісовий цвинтар (Рига)
Країна  Російська імперія
 Латвія
 СРСР
Жанр портрет
Діяльність художниця, графікеса
Напрямок живопис
У шлюбі з Роман Сута
Діти Tatjana Sutad

Походження та навчання

Олександра Митрофанівна Бєльцова народилася 17 березня 1892 року в місті Сураж тодішньої Чернігівської губернії (нині Брянська область Російської Федерації) в селянській родині. Батько — Митрофан Бєльцов — за заслуги був удостоєний дворянського титулу[джерело не вказане 1899 днів].

Олександра Бєльцова навчалася в Пензенській художній школі у 1912—1917 роках, додатково відвідувала заняття в Петроградській майстерні художника Натана Альтмана (1918—1919 рр.). На запрошення свого майбутнього чоловіка Романа Сути в 1919 році приїхала до Латвії.

Творчість

Була членом «Ризької групи художників» (1920—1924). Виставлялася з 1920 року, в тому числі у групових виставках об'єднання «Зелена ворона». (1927—1931).

Персональні виставки
Рига (1928, спільно з Романом Сутой, 1962, 1972), Тукумс (1963), Ленінград (1972, 1973), Лієпая (1974), Юрмала (1977). Пам'ятні виставки: Рига (1984), Лієпая та Мадона (1985), Valmiera (1986).

Член Спілки художників з 1945 року. Працювала у техніці олії, пастелі, акварелі. Головним чином портрет і натюрморт. Разом з чоловіком брала участь у роботі майстерні розпису по фарфору Балтарс (1924—1929 рр.)[5].

Найбільш відомі живописні роботи
«Біла і чорна» (1925), «Портрет Аустри Озоліні-Краузе» (1927), «Тенісистка» (1928).

Смерть

Похована в Ризі на Лісовому кладовищі.

Вшанування пам'яті

У 2008 році в Ризі відкрито музей, присвячений творчості Олександри Бєльцової та Романа Сути.

Родина

Чоловік, Роман Сута — художник; донька, Тетяна Сута — мистецтвознавець; онука, Інга Сута — музикант.

Примітки

  1. Delarge J. Le DelargeParis: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #126030596 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Māksla un arhitektūra biogrāfijās / [atb. red. Andris Vilsons, Anita Vanaga; zin. red.: Velta Holcmane … [u.c.]; fotogr.: Aivars Lode, Mārtiņš Salna]. 1. sēj. A-Kal. — Rīga: Latvijas enciklopēdija, 1995 : (Latvijas karte). — 255 lpp. : il. ; 24 cm. — (Latvija un latvieši). BookSources/5899600586 ISBN 5-89960-058-6 Grāmata Skata formas Eksemplāri(латис.)

Література

  • Latviešu tēlotāja māksla: 1860—1940. Rīga, 1986
  • Siliņš J. Latvijas māksla: 1915—1940 I. Stokholma, 1988
  • Unerwartete Begegnung: lettische Avantgarde: 1910—1935. Köln,1990.
  • Бужинска Ирена. Две женщины-художницы в Латвии. Александра Митрофановна Бельцова и Маргарита Лиепине-Скулме // «Амазонки авангарда» / Ответственный редактор Г. Ф. Коваленко; Государственный институт искусствознания Министерства культуры Российской Федерации. — М.: Наука, 2004. — С. 264—275. — ISBN 5-02-010251-2.
  • Бужинска Ирена. Бельцова Александра Митрофановна // Энциклопедия русского авангарда: Изобразительное искусство. Архитектура / Авторы-составители В. И. Ракитин, А. Д. Сарабьянов; Научный редактор А. Д. Сарабьянов. — М.: RA, Global Expert & Service Team, 2013. — Т. I: Биографии. А—К. — С. 65. — ISBN 978-5-902801-10-8.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.