Бідула Василь
Васи́ль Біду́ла (1868, Лапшин, нині Тернопільського району Тернопільської області — 1925, там само, похований у Бережанах) — український народний майстер-різьбяр.
| Бідула Василь | |
|---|---|
| Народився |
1868 Лапшин, Бережанський район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер |
1925 Лапшин, Бережанський район, Тернопільська область, СРСР ·тиф |
| Поховання | Бережани |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР |
| Діяльність | різьбяр по дереву |
Життєпис
Василь Бідула народився 1886 року в с. Лапшин на Бережанщині в селянській сім'ї. Правдоподібно, навчався грамоти в сільського дяка Коріньовського, бо двокласну народну школу відкрили в Лапшині, коли йому було вже 16 років. На його неординарний художній талант випадково звернула увагу управителька графського маєтку пані Мачинська, яка своїм коштом послала навчатися у львівське художнє училище.
Василь Бідула став одним із найкращих народних умільців, майстер круглої різьби по дереву й каменю. Свою творчість присвятив простим людям, втіливши у свої творіння, як-от «Жінка з індичкою», «На ярмарок», «Селянин із телям», «Селянин з волами і возом», «Селянин везе сіно», «Селянка пасе корову», «Жінка із кошиком», «Мисливець», «Жебраки» та інші, їхні найкращі риси — простоту, скромність, людяність.
Під час Першої світової війни В. Бідулу мобілізували до австрійської армії. Командування, побачивши його талановиті роботи, навіть не посилало його на фронт.
Помер В. Бідула від епідемічного висипного тифу в 1925 році в матеріальних нестатках. Похований у спільній могилі на Бережанському цвинтарі, наразі не відомо точно місце спочинку його праху.[1]
Роботи
Його скульптури з каменю мають характерну ознаку — вони оздоблені фризом з листків та віньєткою над надписом.
Василь Бідула автор численних скульптурних робіт із каменю. Зокрема,
- 10 малих дерев'яних скульптур В. Бідули збереглися у Львівському музеї етнографії та художнього промислу, займаючи почесне місце в експозиції музею.
- одна з робіт — різьба по дереву «Розп'яття Ісуса Христа» — зберігається у його правнука.
- одна із його робіт — «фігура» Івана Хрестителя — стоїть на його рідному подвір'ї у с.Лапшин (Тернопільський район).
- 1914 року на замовлення селянського комітету с. Жуків він створив пам'ятник Тарасові Шевченку — один із перших у Галичині (зруйнований у 1931 і 1939 польськими шовіністами, відновлений у 1967).
- Багато надмогильних пам'ятників його роботи можна побачити на цвинтарях у Бережанах, рідному селі, с. Жуків, зокрема на могилі батька письменника Богдана Лепкого о. Сильвестра Лепкого (літературний псевдонім Марко Мурава).
Світлини робіт Василя Бідули
.jpg.webp)
Примітки
- Парацій В. Символ вічності та пам'яті: Бережанський цвинтар // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К. — 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 68—69.
Література
- Бідула Григорій, Желінська Степанія. Лапшин. Мала історія отчого краю. Книга друга. — Тернопіль : Джура, 2010. — 484 с.
- Будзан А. Різьба по дереву в західних областях України. — К., 1960.
- Дуда І. Бідула Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 125—126. — ISBN 966-528-197-6.
- Моздир М. Українська народна дерев'яна скульптура. — К., 1980.
- Петрович Василь. Лапшин. Мала історія отчого краю. Книга перша. — Тернопіль : Джура, 2010. — 276 с.
- Селівачов М. Бідула Василь // ЕСУ
- Чарновський О. Українська народна скульптура. — Л., 1976.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.