Бійма Олег Іванович

Народився 19 квітня 1949 року у Київі в родині українського радянського військовика Героя Радянського Союзу Івана Бійми.

1972 року закінчив Київський театральний інститут (педагог Володимир Небера) й відтоді з 1972 почав працювати на кіностудії «Укртелефільм». З 2001 по 2007 рік[1][2][3] був генеральним директором Укртелефільму. Опісля новим гендиректором Укртелефільму з 2007 по 2016 рік був Віктор Петренко, згодом з 2016 року новим гендиректором став Сергій Омельчук, згодом з 2017 року новим гендиректором став Віктор Підлісний,[4][5] аж поки у 2018 році Віктора Підлісного не звільнили з посади гендиректора «Укртелефільм»й та не передали ці повноваження голові комісії з перетворення підприємство у ПАТ «Укртелефільм» Тарасу Аврахову;[6] першим заступником гендиректора та художнім керівником студії увесь цей час був Бійма[7] й Бійма обіймав цю посаду художнього керівника студії Укртелефільм аж до 2018 року коли його змінив Олександр Денисенко.[8]

Художні телефільми

• 1974 — «Ти плюс я — весна» (муз. телефільм)
• 1978 — «Казка як казка...»
• 1978 — «Образи»
• 1980 — «Лючія ді Ламмермур»
• 1981 — «Нехай він виступить...»
• 1982 — «Усмішки Нечипорівки»
• 1984 — «За ніччю день іде»
• 1990 — «Чорна пантера та Білий ведмідь»

Художні телесеріали

• 1988 — «Блакитна троянда» (2 с.)
• 1989 — «Хочу зробити зізнання» (рос. Хочу сделать признание; 2 с.)
• 1991 — «Гріх» (рос. Грех; 2 с.) — Золота медаль на 13-ому Всесоюзному фестивалю телефільмів в російському місті Саратові
• 1993 — «Пастка» (5 серій)
• 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» (7 серій)
• 1995–1996 — «Острів любові» (10 серій)
• 1998 — «Пристрасть» (3 серії)
• 2002 — «Прощання з Каїром» (2 с.)

та інші.

Здійснив авторський цикл документальних фільмів про українських митців (від 1997 року — під назвою «Немеркнучі зірки»).

• 1996 — Державна премія України імені Тараса Шевченка.

• Клочко Діана. Олег Бійма: «Зараз я роблю ставку на молодих акторів, за якими — майбутнє» // День. 22 січня 1999
• Олег Бійма: «У нас — найбільш застійний час із часів застою» // День. 20 лютого 1999
• Шаповаленко Таїсія. Олег Бійма: «Комерційне кіно ніколи не робило погоди» // Дзеркало тижня № 27 (402) 20-26 липня 2002
• Олег Бійма: коли мене звільняли з посади керівника Укртелефільму, то прийшли в кабінет з пилкою // УНІАН, 13 березня 2007
• Кіно для президента. Польоти над «Укртелефільмом» — уві сні та наяву // Дзеркало тижня, № 31, 22 серпня-29 серпня 2008
• Бійма живе на пенсію матері Газета по-українськи, 27 березня 2008
• Олег Бійма хоче зняти 10-серійний детектив за романом Шкляра // Газета по-українськи, 9 липня 2010
• Дві зірки на лацкані Бійми // Дзеркало тижня, 19 квітня 2019
• Олег Бійма: Після фільму «За ніччю день іде» я відчув, що маю в руках професію режисера. umoloda.kyiv.ua. 17.09.2019

• Олег Бійма на сайті IMDb (англ.)