Бій за станцію Лозова

Бій за станцію Лозова — бій, що відбувся 13-14 грудня 1917 року на залізничній станції Лозова. Це перший бій між військовиками УНР та більшовиками.

Бій за станцію Лозова
Радянсько-українська війна
Дата: 13-14 грудня 1917 р.
Місце: Поблизу міста Лозова
Результат: Призупинення просування військ Радянської Росії
Сторони
УНР Радянська Росія
Військові сили
близько 1500
Загін Вільного козацтва ,
Гайдамацький курінь,
Частини колишньої 3-ї кавалерійської дивізії РІА та запасні частини Сімферопольського полку ім. П. Дорошенка;		 близько 700
Солдати 30-го запасного полку Харківського гарнізону та робітники заводу ВЕК (нині Харківський електромеханічний завод),
бронепотяг з одною 75 мм гарматою.
Втрати
Невідомі Невідомі

Хід бою

Зведений загін більшовиків під проводом М. Руднєва, загальна чисельність якого була близько 700 вояків, просувався на південь і здобув Лихачове, Краснопавлівку, а ранком 14-го (25-го) грудня — Панютине. Тут до більшовиків приєдналися місцеві «червоногвардійці», а до Лозової (з околиць Панютиного її видно у бінокля) було вислано розвідку. Станція у цей час була забита ешелонами, що належали генералу Каледіну, який очолював на той час рух проти більшовиків на Дону, і перебував ніби союзником УНР у боротьбі з більшовиками (на той час війна між УНР та більшовицькою Росією ще не почалась.) Станцію Лозова захищав нечисленний підрозділ 3-го Катеринославського Гайдамацького куреня.[1] Також в боях за станцію лозовая брали бійці 623-го Козеніцкого полку.[2]

Бій розпочався з гарматного обстрілу станції. Під прикриттям артилерійського вогню більшовики підійшли до Лозової. Після короткого бою більшовики захопили станцію та селище. Українське військо відступило у напрямку Павлограду. Однак вночі бійці 623-го Козеніцького полку раптово атакували більшовиків. Розпочався запеклий бій. Рушнично-кулеметним вогнем вояки Центральної ради вибили ворога з Лозової і той почав відступати до села Хлібного — околиці Панютиного.

Очевидно після того як Лозову зайняла сотня 623-го полку відповідалність за оборону станції лягла на командувача КВО Шинкаря М. Л.[3]

29 грудня 1917 року українські частини без бою покинули Лозову і вирушили до Костянтинограду.[4]

Див. також

Джерела і література
  • Історія Українського війська: Книга в двох частинах. — Ч. 2. — (Репринт). — Львів: Видання І. Тиктора, 1936. — 568 с.
  • Історія українського війська (1917—1995).Упорядник Я. Дашкевич. — Львів: Світ, 1996. — 840 с.
  • Победа Советской власти на Украине. — М.: Наука, 1967. — 579 с. (рос.)
  • Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ‒ Т. 1. ‒ К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. ‒ 608 с.
  1. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр. 317
  2. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр. 320
  3. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр. 325
  4. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр. 326
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.