Біла Глина (Білоглинський район)

Біла Глина (рос. Белая Глина) — село Росії, адміністративний центр Білоглинського району Краснодарського краю, центр Білоглинського сільського поселення.

село Біла Глина
рос. Белая Глина
Герб Прапор
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Білоглинський
Поселення Білоглинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 03 207 802 1
Код ЗКТМО: 03607402101
Основні дані
Час заснування 1820
Населення 17 767
Поштовий індекс 353040 — 353043
Телефонний код +7 86154
Географічні координати: 46°05′ пн. ш. 40°51′ сх. д.
Найближча залізнична станція Білоглинська
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

200

Мапа

Біла Глина


Біла Глина


 Біла Глина у Вікісховищі

Розташовано за 200 км на північний схід від Краснодару, на березі степової річки Розсипна (притока Середнього Єгорлика).

Станція Білоглинська на залізниці Тихоріцьк Сальськ. Населення — 17,8 тис. мешканців (2002).

Назву село отримало по родовищах каоліну.

Історія

Станом на 1873 рік у селі, центрі Білоглинської волості Медвеженського повіту Ставропольської губернії, мешкало 11 207 осіб (6171 чоловічої статі та 5036 — жіночої), переважно православних росіян, налічувалось 1363 дворових господарства, існували 2 православні церкви, каплиця, народне штатне училище, постоялий будинок, 4 шкіряних заводи, водяний млин, 4 маслобійні, 5 хлібних магазинів, 37 питних будинків, 4 рейнських погреба, шинок, 12 лавок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 19508 осіб (9918 чоловічої статі та 9590 — жіночої), з яких 19151 — православної віри[2].

У селі загинув відомі діячі Білого руху Російської республіки Михайло Жебрак-Русанович (1918) і Володимир Крижанівський.

Примітки

  1. рос. дореф. Ставропольская губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведеніямъ 1873 года. (Изданіи Комітета выпускъ VI). Составленъ действительнымъ членомъ и секретаремъ комитета І.Бентковскимъ. Ставрополь. В типографіи Ставропольскаго Губернскаго Правления. 1884. — III + 153 с., (код 539)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 3-43)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.