Білецька Марія Іларіонівна

Голова «Клубу русинок» і «Жіночої громади» у Львові. Співорганізатор першої приватної восьмирічної української дівочої школи ім. Т. Шевченка у Львові (1898), викладач української мови, згодом керівник цієї школи (до 1908).

Як педагог відзначалась високою майстерністю, гуманним ставленням до дітей.

Брала участь у жіночому русі в Галичині, організатор і керівник жіночої виробничо-виховної кооперативи жіночого виробничо-виховного об'єднання «Труд», яка давала дівчатам-українкам загальну освіту і ремісничу підготовку. Очолювала Інститут святої Ольги (1899-1922). 1910 разом з іншими представниками «Жіночої громади» обстоювала у Галицькому сеймі рівноправність жінок.

Під час Першої світової війни працювала в комітетах допомоги інвалідам і голодуючим.

1921-1922 — голова Союзу українок, 1925-1926 — голова Українського товариства опіки над інвалідами.

Входила до складу Народного Комітету, обраного Народним з'їздом УНТП 21 травня 1923 року. Комітетом керували доктор Степан Баран, доктор Володимир Бачинський, Білецька Марія, Гарасимів Антін та ряд інших.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Б. Волинський. З. Служинська (ЕСУ). Білецька Марія Іларіонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 128.

• Українська народна трудова партія (1919–1925)^{[недоступне посилання]}