Білий чай

Бі́лий чай (англ. White Tea, Silver Tips; Camellia sinensis) — малоокиснений різновид чаю. В основі технології білого чаю лежить ідея якомога менше обробляти чайний лист, а отже, максимально зберегти всі його природні властивості.

Білий чай

Білий чай поширений переважно в Китаї і вважається одним із найвишуканіших і найдорожчих чаїв. Для нього збирають бруньки та молоді листочки першого врожаю чаю, які тільки наполовину розкрилися. Після заварювання білий чай має блідо-жовтий або зеленувато-жовтий колір, тонкий квітковий або трав'яний аромат та солодкуватий смак. З усіх видів чаю він має найбільше корисних речовин та містить найбільшу кількість чайного кофеїну, який називається теїном[1].

Білий чай має надзвичайно тонкий аромат, який дуже легко вбирає навколишні запахи. Саме тому збиральникам чаю заборонено вживати в їжу цибулю, часник та гострі спеції, інакше вони можуть занапастити оригінальний аромат чаю. В сезон збору білого чаю, на початку квітня, в Китаї квітнуть фруктові сади, які нерідко межують із чайними плантаціями. Аромат квітів осідає на сріблястих ворсинках перших чайних листочків, що надає напою характерного квіткового аромату.

На світовий ринок білий чай надходить в обмеженій кількості. Через трудомісткість збору і складні умови зберігання (головний показник якості білого чаю — свіжість) ціна на білий чай значно вища, ніж на зелений — нормальною є роздрібна ціна 250–400 USD за кілограм[2][3]. Часто за білий чай торговці намагаються видати схожі за зовнішнім виглядом різновиди зеленого чаю.