Білинський Клавдій

Кла́вдій Омелянович Біли́нський (20 жовтня 1865(18651020), с. Соснів, сучасний Теребовлянський район (або с. Синява, тепер Збаразький район[1]) 28 травня 1937, м. Бережани) — український громадський та політичний діяч на Буковині, педагог, доктор філософії, гімназійний професор, делегат Української Національної Ради ЗУНР.

Білинський Клавдій
Народився 20 жовтня 1865(1865-10-20)
с. Соснів
Помер 28 травня 1937(1937-05-28) (71 рік)
м. Бережани
Громадянство  Австро-Угорщина ЗУНР Польща
Національність українець
Діяльність педагог, громадський активіст
Alma mater Віденський університет

Життєпис

Навчався у Віденському університеті. Переписувався з Іваном Франком.[1]) Учителював у Львові, Тернополі, Станіславові. По тому — гімназійний професор у Чернівцях. Працював директором гімназій «Рідної Школи» у Городенці та Рогатині.

Восени 1918 року — в складі Буковинської делегації УНР — представляв Народну партію — разом з Мироном Кордубою та Романом Цегельським.

У листопаді 1918 р. від імені УНРади перебирав командування поліцією Буковини у поліційного директора, надвірного радника Тарангула, керівництво дирекцією передав надкомісару Яворському.

1920 року заснована українська гімназія в Снятині, на посаду першого директора прийшов Клавдій Білинський. У 1924 році польська адміністрація ліквідувала українську гімназію.

Його син, Андрій Білинський — правознавець, економіст, громадсько-політичний діяч.

Примітки

  1. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — C. 53.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.