Білинський Петро Степанович
о. Білинський Петро Степанович (19 січня 1846, с. Чернихів, нині Зборівського району Тернопільської області — 13 грудня 1916, с. Зарваниця, нині Теребовлянського району Тернопільської області) — український священик (УГКЦ), фольклорист, історик, освітній діяч.
| Білинський Петро Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 січня 1846 Чернихів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер |
13 грудня 1916 (70 років) Зарваниця, Підгаєцький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Поховання | Монастирський цвинтар |
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | священник |
| Відомий завдяки | священик (УГКЦ), фольклорист, історик, освітній діяч |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія |
| Посада | Парох Зарваниці |
| Термін | 1896—1916 |
| Попередник | о. Антін Копертинський |
| Наступник | о. Іван Чарторинський |
| Конфесія | греко-католик |
| Батько | о. Стефан Білинський |
| Мати | Антонія Глинська |
Життєпис
Народився 19 січня 1846 року в с. Чернихів (нині Зборівського району Тернопільської області, Україна) в священичій родині, батько о. Стефан Білинський був парохом місцевої церкви[1], мати — Антонія Глинська.
До вступу в гімназію початкову освіту одержав вдома під вихованням гувернера. Закінчив Першу гімназію у Тернополі (1870, до 1867 року навчання проводилось німецькою мовою), духовну семінарію у Львові (1874).
Після закінчення семінарії одружився з Емілією Лавриновою, дочкою пароха в Великих Бірках.
Був парохом у селах Тернопільщини: Залізцях, Великих Бірках, Киданові, Нестерівцях, Довжанці. Від 1897 — парох у Зарваниці. Сприяв відродженню Зарваниці як відпустового місця (найкращого тоді в Західній Україні). Прагнув долучити містечко до проектованої залізниці Підгайці — Бучач (задуми перервала війна).[2]
Помер 13 грудня 1916 року в с. Зарваниця (нині Теребовлянського району Тернопільської області). Був похований на монастирському цвинтарі біля Церкви Успення в Тернополі[3] (нині не існує).
Праці
Його записи народних пісень та інші фольклорні матеріалів опубліковані у збірці «Русько-народні галицькі мелодії» Порфирія Бажанського (1905—1912), «Колядки і щедрівки» (1914), «Коломийки» В. Гнатюка (1905), «Казки Західного Поділля» Петра Медведика (1994).
Білинський передав Михайлові Грушевському 2 рукописні збірки народних пісень XVIII ст., що надруковані у «Записках НТШ» (1897, т. 15).
Автор історичної розвідки «Місто Тернопіль і його околиця» // III rocznik kolka naukowego tarnopolskiego za rok (1896) Т., 1896, статей про села Тернопільської округи.
Навчаючись в гімназії написав розвідки про рідне село «Старина», на історичні теми. Автор теологічних праць «Десять заповідей Божих у XIV проповідях», «Проповіді на неділі і свята в п'ятьох томах».
Примітки
- Сергій КУНИЦЬКИЙ. Отець Петро Білинський - священик, збирач, українського фольклору, історик і громадський діяч. // Літературний Тернопіль 2016, №4 - C. 111-113.
- о. Фірман В. Зарваниця… — C. 15.
- Бойцун Л. Монастирська церква (Успення Пречистої Діви Марії) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.
Джерела
- Пилипець П. Памятка зъ Зарваницѣ. — Львів : Типографии Ставропигійского Института, под управлением Михаила Рефця, 1910. — 32 с.
- Медведик П. Білинський Петро Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 132–133. — ISBN 966-528-197-6.
- о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — 60 с.