Довжанка (Тернопільський район)
Довжа́нка — село Підгороднянської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Довжанківської сільської ради (до 2018 року).
село Довжанка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Тернопільський район |
Рада | Довжанська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA61040390030068974 |
Основні дані | |
Засноване | 1473 |
Населення | 1019 осіб (за даними 2007 року) |
Площа | 29.4 км² |
Густота населення | 34.660 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47708 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°33′55″ пн. ш. 25°28′15″ сх. д. |
Водойми | р. Довжанка |
Місцева влада | |
Карта | |
![]() ![]() Довжанка | |
![]() ![]() Довжанка | |
Мапа | |
![]() |
Поблизу Довжанки були хутори Анастасівка й Анелівка, виключені з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів. Село розташоване на берегах р. Довжанка, за 10 км від Тернополя.
Населення — 1019 осіб (за даними 2007 року).
Історія
Поблизу села виявлено римські монети 2 століття та археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1473 року. Належало тоді до Теребовельського повіту Галицької землі. На карті 1-го австрійського знімання 1780-х рр. — Dolczanka[1].
До війни діяли сільський осередок «Просвіти» та кооператива.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1000 осіб, з яких 445 чоловіків та 555 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1019 осіб[3].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,90 % |
російська | 0,10 % |
Пам'ятки
Є церква св. Івана Богослова (1795; кам., реставр. 1996).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1973), насипано могилу УСС (1992).
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, млин, 3 торговельні заклади, ПАП «Перемога» та селянсько-фермерське господарство.
Відомі люди
- Дзюбатий Себастьян — селянин, посол до Галицького сейму 2-го скликання[5]
Народилися
- Окуневська-Морачевська Софія — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка,
- сотник УГА, редактор, громадський діяч Василь Бачинський,[6]
- ботанік, природознавець М. І. Мельник,
- диригент, отець Д. В. Садовський,
- М. Дзюбатий — один праведників народів світу[7]
Поховані
- Леонід Міллер (1947—2017) — композитор, диригент, аранжувальник, педагог, громадський діяч.
Парохи
- о. Дмитро Лучаківський — батько бургомістра Тернополя Лучаківського Володимира[8].
- о. Петро Білинський — парох у 1886—1896 роках;
- о. Остап Нижанківський — композитор, дириґент, громадський діяч був адміністратором парафії у 1896—1897 роках.[9]
Примітки
- First Military Survey (1763-1787) | Mapire — Historical Maps of the Habsburg Empire. mapire.eu. Процитовано 31 березня 2016.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. с. 130
- М. Бачинський (ЕСУ), Н. Совінська. Бачинський Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 91
- стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
- Який він був, бургомістр-українець?
- Nyžankovs'kyj Evstachij (Ostap) // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 325. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
Література
- Віктор Уніят. Довжанка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 516.