Білкун Микола Васильович

Микола Васильович Білкун
Ім'я при народженні Комунар Васильович Білкун
Народився 21 грудня 1928(1928-12-21)
село Привороття Староушицького району
Помер 17 червня 1995(1995-06-17) (66 років)
Київ
Громадянство  СРСР,  Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк
Alma mater ВНМУ
Мова творів українська
Жанр фейлетон, оповідання, нарис, повість

Мико́ла Васи́льович Білку́н (21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 17 червня 1995, Київ)  — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року.

Біографія

Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку [1]. Загинув 1943 року.

1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.

1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).

Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».

Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).

Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).

20 червня 1992 року відвідав рідне село [2].

В журналі "Перець №23 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 50-річчю митця.[3]

Родина
  • Брат Володимир Васильович Білкун (народився 1938 року, помер в липні 2016 року).
  • Дружина Сіма Соломонівна Бланк (1929—2003).
  • Син Сергій Миколайович Білкун (народився 1949 року).
  • Син Олександр Миколайович Білкун (народився 1962 року).

Твори

Окремі видання
  • Сузір'я блакитного верблюда: Фантастичні гуморески — К.: Веселка, 1965.
  • Декамерон Самуїла Окса. — К.: Радянський письменник, 1966.
  • Годованці Сонця: Повість — К.: Веселка, 1968.
  • Багато, багато, багато золота: Фантастико-пригодницька повість-памфлет. — К.: Молодь, 1975.
  • Не та натура: Гумор і сатира — К.: Дніпро, 1976.

Публікації в періодиці та збірках
  • Машина «Чого бажаєте?»: Оповідання // Знання та праця, 1961, № 5 — с.
  • Спаніель містера Дарлінга: Оповідання // Наука і суспільство, 1967, № 5 — с.
  • Вічна молекула: Оповідання // Знання та праця, 1967, № 7 — с.
  • Бензиновий вітамін: Оповідання // Знання та праця, 1968, № 8 — с.
  • Дактилоскопічна балада: Оповідання // Знання та праця, 1971, № 8 — с.
  • Срібляста рибка для тестя: Оповідання // Знання та праця, 1978, № 9 — с.
  • Найперший прокатний пункт: Оповідання // Наука — Фантастика, 1991, № 10 — с.20-21

Примітки
  1. Чечельницкий Г. А. Летчики на войне. — Москва: Воениздат, 1974.
  2. Бабляк Віталій. Кривакова «ласка» // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 24 червня. — С. 1.
  3. Журнал перець 1978 23. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 9 квітня 2021.

Література
  • Подолинний А. М. Білкун Микола Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 799.
  • Вишня Остап. Доброї путі! // Літературна газета. — 1955. — 13 жовтня.
  • Зуб І. Книжка перчанина // Вітчизна. — 1964. — № 4.
  • Дзюба І. На півдорозі до соціальної сатири // Літературна Україна. — 1987. — 14 травня.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.