Білобережжя Святослава

Білобере́жжя Святосла́ва національний природний парк в Україні, в межах Очаківського та Березанського районів Миколаївської області. Розташований у Причорноморсько-Приазовській сухостеповій провінції, яка є складовою Південно-степової (Сухостепової) підзони Степової зони[1].

Національний природний парк «Білобережжя Святослава»
Категорія МСОПII (Національний парк)
46°32′00″ пн. ш. 31°34′00″ сх. д.
Розташування:  Україна,
Миколаївська область
Найближче місто: Очаків
Площа: 35223,15 га
Заснований: 16 грудня 2009
Вебсторінка: belosvyat.com.ua
Країна  Україна

 Білобережжя Святослава у Вікісховищі

Загальна площа 35223,15 га.

Історія

Парк створено згідно з указом президента України Віктора Ющенка 16 грудня 2009 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об'єктів степової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне і культурно-освітнє значення.

До території національного природного парку «Білобережжя Святослава» погоджено в установленому порядку включення 35223,15 гектара земель державної власності, а саме: 28587,74 гектара земель, що надаються (у тому числі з вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування (з них 25000 гектарів земель акваторій Дніпровсько-Бузького лиману, Ягорлицької затоки та прилеглої акваторії Чорного моря навколо Кінбурнського півострова), і 6635,41 гектара земель, що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Процес створення

Згідно з указом президента Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Білобережжя Святослава» та належного її функціонування;
    2. розроблення та затвердження у шестимісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Білобережжя Святослава»;
    3. підготовку в 2010—2011 роках матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо вилучення і надання національному природному парку «Білобережжя Святослава» 28587,74 гектара земель у постійне користування;
    4. розроблення протягом 2010—2011 років проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проєкту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
    5. розроблення у 2010—2012 роках та затвердження в установленому порядку Проєкту організації території національного природного парку «Білобережжя Святослава», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
  2. передбачати під час доопрацювання проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проєктів законів України про Державний бюджет на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Флора парку

Список флори нараховує 595 видів судинних рослин із 318 родів 83 родин 4 відділів. Аборигенна фракція становить 479 видів, 227 родів, 50 родин, адвентивна — 116 видів, 91 родів і 33 родин. Значну роль у складі флори відіграють покритонасінні — 98,8 %[1]

Найпоширенішими є рослини родини айстрових. На них приходиться 85 видів (майже 14 % від усіх видів). Другою за чисельністю є родина злакових — 65 видів (майже 11 %). Родина бобових нараховує 37 видів (6,2 %)[1].

Стан охорони біорізноманіття

Адміністрація НПП в Очакові
Пухівка на Кінбурнській косі
Національний природний парк «Білобережжя Святослава»

16 квітня 2010 р. сесія Миколаївської облради звернулася до Президента України з проханням ліквідувати національні парки «Білобережжя Святослава» та «Бузький гард»[1].

На літо 2014 р. парк поки що не має Проєкту організації території та Проєкту землеустрою[1], які наразі знаходяться на стадії погодження в Міністерстві екології та природних ресурсів України.

У 2012—2013 роках. Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не проводилося регулювання чисельності вовків, так як це територія природно-заповідного фонду. В той же час виникла велика соціальна напруга внаслідок значного збільшення випадків знищення приватної худоби та домашніх тварин у мешканців Кінбурнської коси. З метою врегулювання цього питання адміністрацією парку були отримані дозволи в Мінприроди на вилучення 3-х особин вовка. В результаті протягом 2014—2016 років такі випадки майже припинились. Наразі парком спільно з спеціалізованою науковою установою проводяться наукові дослідження щодо зменшення негативного впливу вовків на приватний сектор коси спеціальними засобами, що не пов'язані з відстрілом тварин.

Органи прокуратури навесні 2013 р. припинили незаконну роздачу землі в межах населених пунктів Очаківською райдержадміністрацією у земельну власність (46 га) на Кінбурзькій косі. У червні 2014 р. в акваторії парку був затриманий браконьєр, що відловив 52 кг креветок.

У кв. 6, 7 Бієнкових плавнів (заповідна зона) в 2012 р. проводився покіс очерету[1] та поглиблення каналу в рамках відновлення гідрологічного режиму плавнів. В результаті будівництва цього каналу та очищення від очерету заводнено близько 300 га озер, які є природним нерестовищем коропів, карасів та інших прісноводних риб.

Територія парку дуже потерпає від джипів, яких у літній час на Кінбурнській косі значно збільшується. Періодично вони влаштовують перегони пустельними пляжами коси, знищуючи прибережну флору і фауну. Тому протягом 2014—2016 років парком встановлено 26 шлагбаумів для перекриття проїзду в невстановлених місцях. Повністю закритий проїзд шлагбаумом, з попереджувальними знаками, на рекреаційну дільницю «Кінбурнська стрілка». Крім того, на рекреаційній дільниці «Ковалівська» встановлено 22 шлагбаума, на більшій частині з яких встановлено попереджувальні знаки про заборону проїзду. Транспорт, який рухається поза межами доріг загального користування, зупиняється. На таких порушників складено 31 адмінпротокол. З метою профілактичної роботи з водіями, попередження порушень вимог щодо руху транспорту у серпні 2016 року обладнано контрольно—перепускний пункт на в'їзді на територію парку зі сторони Херсонської області.

З 35000 га площі парку під заповідну зону заплановано 9601,79 га, що становить 27 % території парку, при цьому виділення заповідної зони у водній акваторії передбачається в межах майже 8000га. Території парку, що виділяються під заповідну зону, поки що не відмічені охоронними знаками (за відсутності Проєкту організації території та Проєкту землеустрою), проте службою держохорони НПП вони патрулюються та охороняються, про що свідчить значна кількість складених протоколів на порушників природоохоронного законодавства.

Незаконного системного лову водних живих ресурсів, тобто вилучення з природного середовища без наявності необхідних дозвільних документів, на території парку не здійснюється. З метою недопущення окремих фактів такого лову службою держохорони НПП проводиться патрулювання території, а також  рейди, в тому числі спільно з іншими правоохоронними та контролюючими органами. Протягом 2014—2016 р. в ході перевірок складено 15 протоколів про адмінпорушення по ч.4 ст.85 КУАП, вилучено 62 знаряддя незаконного лову.

У 2015—2016 роках на території  парку проводили науково-дослідні роботи дві організації: Одеський центр науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії (м. Одеса) та Інститут рибного господарства та екології моря (м. Бердянськ). Крім того, проводився промисловий лов суб'єктами, які мають відповідні дозвільні документи згідно з Інструкцією про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказам Мінагрополітики та Мінекології № 623/404 від 06.12.2005 року. Згідно з цією Інструкцією, адміністрацією парку їм надана Довідка про режим та особливі умови лову, якою доведено зонування території, а також вдвічі скорочена дозволена кількість засобів лову, порівняно із кількістю, вказаною у дозволах на проведення лову, виданих органами рибоохорони. Весь лов здійснюється прозоро, адже крім адміністрації парку контроль за дотриманням законодавства в цій сфері здійснюють й інші контролюючі органи: органи рибоохорони, екологічна інспекція охорони Південно-Західного регіону Чорного моря, Очаківська міжрайонна прокуратура, обласна природоохоронна прокуратура, органи міліції, підрозділи Херсонського прикордонного загону.

Території ПЗФ у складі НПП «Білобережжя Святослава»

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Білобережжя Святослава» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Див. також

Примітки

  1. Мельничук С. С. Флористичне різноманіття та систематична структура флори національного природного парку "Білобережжя Святослава" / С. С. Мельничук, Г. Г. Трохименко // ScienceRise. Biological science.  2017. № 2. С. 24-29..

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.