Білоконь Олег Валерійович

Оле́г Вале́рійович Білоко́нь (нар. 31 липня 1977, Кременчук) — легкоатлет, заслужений майстер спорту України.

Олег Валерійович Білоконь
Загальна інформація
Національність українець
Місце проживання  Україна
Полтавська олбасть
Кременчук
Народження 31 липня 1977(1977-07-31) (44 роки)
УРСР
Кременчук
Зріст 193 см
Вага 109 кг
Батько Білоконь Валерій Євгенійович
Мати Білоконь Тетяна Яковлівна
Дружина Білоконь (Незнайко) Яна Володимирівна
Діти

Білоконь Аміна Олегівна

Білоконь Дем'ян Олеговіч
Спорт
Країна  Україна
Вид спорту легка атлетика
Дисципліна Метання диска,
штовхання ядра
Спортивне звання заслужений майстер спорту України
Клуб СК «Классик»
Тренери Фатєєв А. Ю.
Олійник В. Я
Василенко Н. В.
Участь і здобутки
Тренує Олійник В. Я.
Василенко Н. В.
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
.

Життєпис

Займається у секції легкої атлетики Полтавського облцентру «Інваспорт». У 1999 році вступив до Кременчуцького державного політехнічного університету. Дебютує на XVII Універсіаді м. Харкiв, де став переможцем змагань з метання диску.  Його відразу ж запросили до складу збірної Полтавщини, для участі у Чемпіонаті України по Європейській EDCO та Міжнародної CISS версій, для спортсменiв з порушенням слуху >55 % /у Олега з дитинства майже 70 %!/. Перемігши на цих змаганнях, з високим для цих версій результатом, вiн термiново потрапляє до складу національної збірної команди України  для участі у Чемпіонаті Європи, Греція, де виборов срібні медалі  у двох дисциплінах: метання диску та штовхання ядра.

У наступному 2000 році на першому зимовому Чемпіонаті Європи Олег Бiлоконь  вже виборює золото і встановлює свiй першiй рекорд у штовханні ядра 7,257 кг для закритих приміщень 15,21 м.

2001 р. XIX Дефлiмпiйскi iгри, Італія.  У Римi Олег завойовує свою першу золоту медаль у штовханні ядра i срібло у метанні диску, поступившись лише рекордсмену світу  італійцю Кристiану Потону.

2003 р. Вже на Чемпiонатi Європи йому вдалося завоювати усе золото в обидвох дисциплінах. 2004 р. I знову золото на зимному Чемпіонаті Європи у Болгарii.Термiново виграє усi змагання на першості країни i готується до наступних Дефлiмпiйских ігор.

2005 р.  XX Літнi  Дефлiмпiйскi iгри в Австралii. Вiн пiдтвержуе що у даний час є найсильнiшим метателем, вигравши золоті медалі в обох дисциплінах. Теж повторюеться i на першості Європи у 2007 роцi, де знову той же успiх, i у 2008 р. на зимовому Чемпiонатi  у Болгарii, де знову золота медаль в штовханнi ядра в закритих приміщеннях, але у Туреччинi, на прешому Чемпiонатi Свiту виборов золоту медаль тiльки у диску, посiвши друге мiсце в штовханнi ядра.

2009 р. На третьiх для себе XXI-х Дефлiмпiйскiх iграх, перебуваючи в чудовiй спортивнiй формi, несподiвано у штовханнi ядра займає незручне для себе 4 мiсце, але через два днi компенсуе невдачу золотою медаллю у метаннi диску 53,25 м, не дотягнувши 10 см до олiмпiйського рекорду. I знову яскравi перемоги без жодної поразки: золото в диску и срiбло у ядрi на лiтньому ЧЕ 2011 р. у Туреччинi, Золото у ядрi в  закритих примiщень Eстонii 2012 р. золото у ядрi i бронзова медаль у диску, Канада, Чемпіонат Світу у цьому ж роцi.

2013 р. На закатi cвоєї спортивноi кар'ери Олег Бiлоконь у ранзi 4-х кратного дефлiмпiйського чемпiона прибувае на своi четвертi XXII-i Дефлiмпiйськi iгри, де виборює лише двi бронзовi медалi i у диску, i у ядрi. З цього часу вiн зосереджується в тренуваннях лише в диску i у 2015р на Европi, Польща, а також у 2016 р. на Чемпiонатi Cвiту, Болгарiя

Виборює срiбло, з кращим для себе результатом 54,35 м що спокусило його прийняти рiшення поборитись на своїй п'ятiй олiмпiадi. Але чуда не виникло i на ХХIII-х Дефлiмпiйскiх iграх вiн посiв, хоча  i почесне, але четверте мiсце.

23 лютого 2012 року указом № 141/2012 призначено стипендію[1]

Досягнення

РікЧемпіонатМісце проведенняМісцеДисципліна
199917-а універсіада Україним. Харківдиск
19995-й Чемпіонат ЄвропиГреціядиск
ядро
20001-й зимовий Чемпіонат Європи для закритих приміщеньПольщаядро
200119-і Дефлімпійські ігриІталія, м. Римядро
диск
20036-й Чемпіонат ЄвропиЕстоніядиск
ядро
20042-й зимовий Чемпіонат Європидля закритих приміщеньБолгаріяядро
200520-і Дефлімпійські ІгриАвстралія, м. Сіднейдиск
ядро
20077-й Чемпіонат Європидиск
ядро
20083-й зимовий Чемпіонат Європи для закритих приміщеньБолгарія, м. Софіяядро
20081-й Чемпіонат СвітуТуреччинадиск
ядро
200921-і Дефлімпійські ІгриТайвань, м. Тайбейдиск
4ядро
20118-й Чемпіонат ЄвропиТуреччинадиск
ядро
20124-й зимовий Чемпіонат Європи для закритих приміщеньЕстоніяядро
2012Чемпіонат світуКанада, м. Торонтоядро
диск
201321-і Дефлімпійські ІгриБолгарія, м. Софіядиск
ядро
20159-й Чемпіонат ЄвропиПольща, м. Бидгощдиск
20162-й Чемпіонат СвітуБолгарія, м. Стара Загорадиск

У складі національної збірної команди посів перше місце на чемпіонаті Європи в Польщі (2000 р.), перше і друге місця на Дефлімпійських іграх в Італії (2001 р.), два перших місця на чемпіонаті Європи в Естонії (2003 р.), перше місце на чемпіонаті Європи в Болгарії (2004 р.), 2 перших місця на Дефлімпійських іграх в Австралії (2005 р.)[2] та перше і друге місце на чемпіонаті світу в Туреччині (2008 р.)[3].

З 27 по 28 лютого 2011 року, у місті Суми відбулися змагання Чемпіонату України з легкої атлетики в закритому приміщенні серед спортсменів з вадами слуху. На ньому Олег виграв золото у штовхання ядра з результатом 14.65 м.[4]

У турецькому місті Кайзери, де проходив VIII Чемпіонат Європи з легкої атлетики з 10 по 16 липня 2011 року Білоконь завоював золото (метання диска — 48,08 м) та срібло (штовхання ядра)[5]

На Чемпіонаті світу з легкої атлетики 2012 року в Канаді завоював золото і бронзу[6]

Літні дефлімпійські ігри 2013

На літній Дефлімпіаді, яка проходила у місті Софія (Болгарія) з 26 липня по 4 серпня 2013 Олег завоював дві бронзи: у метанні диска і в штовханні ядра. Для 36-річного кременчужанина, який виступав на попередніх чотирьох Іграх, це сьома і восьма медалі серед спортсменів з порушенням слуху.[7]

1 серпня на головному стадіоні Болгарії спортсмен завоював «бронзу» у метанні диска, поступившись 21-річним спортсменам з Ірану та Росії. Чемпіоном став Сахад Піраєгерчаман, а срібним призером Дмитро Калмиков. 2 березня атлет став третім у штовханні ядра. Знову попереду 21-річні спортсмени — переможець Дмитро Калмиков і срібний призер Вітенас Івашкевічус з Литви.[7]

Нагороди та звання

Примітки

  1. Указ Президента України Про призначення стипендій Президента України для видатних спортсменів із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їх тренерів
  2. Звитяжні хроніки спорту інвалідів в Україні
  3. Склад національної дефлімпійської збірної команди України до участі в XXI літніх Дефлімпійських іграх — Легка атлетика
  4. Легкоатлети з вадами слуху готуються до європейських змагань: результати Чемпіонату України
  5. Легкоатлети з вадами слуху стали віце-чемпіонами Європи
  6. Кременчуцький Телеграф: Кременчужанин Олег Білоконь на чемпіонаті Світу з легкої атлетики в Канаді завоював золото і бронзу (рос.)
  7. Кременчуцький легкоатлет Олег Білоконь завоював дві бронзи в Болгарії (рос.)
  8. Указ Президента України № 664/2013 від 3 грудня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України № 323/2005 від 24 лютого 2005 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XX літніх Дефлімпійських іграх»
  10. Указ Президента України № 751/2009 від 17 вересня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XXI літніх Дефлімпійських іграх»
  11. Постанова КМУ від 12 жовтня 2001 р. № 1327 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.