Тайбей

Тайбе́й (кит. трад. 臺北, спр. 台北, піньїнь Táiběi) — де-факто столиця Республіки Китай на острові Тайвань. Розташований в північній частині острова, тайбейській улоговині. Обмежений річками Даньшуй (на заході) і Сіньдянь. Місцевість, в цілому низинна в центральній частині і на заході міста підвищується на південь, схід і особливо — на північ, де вона досягає висоти 1120 м (гора Цисін).

Тайбей
臺北
герб прапор
За годинниковою стрілкою зверху: Панорама Тайбею. Гранд-готель. Далекосхідний Плаза. Національний палац-музей. Меморіал Чан Кай Ші. Станція метро Цзяньтань
За годинниковою стрілкою зверху: Панорама Тайбею. Гранд-готель. Далекосхідний Плаза. Національний палац-музей. Меморіал Чан Кай Ші. Станція метро Цзяньтань
Основні дані
25°02′52″ пн. ш. 121°31′55″ сх. д.
Країна  Республіка Китай
Адмінодиниця Республіка Китай
Taihoku Prefectured
Тайванське генерал-губернаторство
Адмінцентр Сіньї
Столиця для Республіка Китай, Республіка Тайвань, Тайванське генерал-губернаторство, Тайвань і Провінція Тайвань

Межує з

— сусідні нас. пункти
Новий Тайбей ?
Поділ
  • Даань, Датун, Наньган, Нейху, Шілінь, Суншань, Ваньхуа, Веньшань, Сіньї, Чжуншань, Чжунчжен, Бейтоу
    • Засновано 1709
    Перша згадка 1709
    Площа 271,7997 км²
    Населення 2 618 772 (грудень 2010)
    · густота 9634,9 осіб/км²
    Агломерація 8 241 373 особи
    Висота НРМ 10 м
    Водойма Keelung Riverd
    Офіційна мова китайська
    Міста-побратими Х'юстон (1961), Ломе (1966), Маніла (1966), Сеул (1968), Котону (1967), Кесон-Сіті (1968), Хошимін (1968), Сан-Франциско (1970), Санто-Домінго (1970), Гуам (1973), Тегусігальпа (1975), Клівленд (1975), Джидда (1978), Індіанаполіс (1978), Маршалл (Техас) (1978), Фінікс (1979), Лос-Анджелес (1979), Атланта (1979), Оклахома-Сіті (1981), Йоганнесбург (1982), Голд-Кост (1982), Преторія (1983), Сан-Хосе (1984), Лілонгве (1984), Версаль (1986), Кастрі, Асунсьйон (1987), Панама (1989), Манагуа (1992), Сан-Сальвадор (1993), Варшава (1995), Улан-Уде (1996)[1], Бостон (1997), Даллас (1997), Дакар (1997), Банжул (1997), Бісау (1997), Мбабане (1997), Улан-Батор (1997), San Nicolásd, Ла-Пас (1997), Гватемала (1998), Монровія (1998), Вільнюс (28 травня 1998)[2][3], Маджуро (1998), Рига (2001), Уагадугу (2008), Тегу, San Nicolás de los Garzad (1997), Прага, Лагос, Цинциннаті, Гайдерабад (2000), Бангкок (2010), Ньюарк (1984), Сува, Джорджтаун
    Телефонний код (0)2
    Часовий пояс UTC+8
    GeoNames 1668341
    OSM r1293250 ·R
    Поштові індекси 100 - 116
    Міська влада
    Мер Тайпеюd Ko Wen-jed
    Вебсайт english.taipei.gov.tw
    Мапа
    Тайбей
    Тайбей (Республіка Китай)
     Тайбей у Вікісховищі

    У місті розташовані основні державні установи: Резиденція Президента, будівлі Парламенту, Кабінету міністрів, Верховного Суду, а також офіси та посольства іноземних держав (не відкрили посольство лише Сент-Вінсент і Гренадини).

    Один із передових політичних, економічних, фінансових, освітньо-наукових і культурних центрів регіону. У 2003 році в Тайбеї був побудований один з найвищих хмарочосів світу — Тайбей 101. Тайбей — найважливіший освітній центр Тайваню. Серед навчальних закладів найбільш відомий Національний університет Тайваню. Тайбей — також найбільший центр засобів масової інформації Тайваню.

    Населення становить 2 618 772 чол. (2010). Густота населення складає 9634 особи/км². Як і населення інших міст Тайваню, населення Тайбея представлено етнічними групами хоклі, хакка, китайцями (хань) і тайванськими аборигенами.

    Назва

    Початковий елемент топоніма тай — від назви «Тайвань», бей «північ, північний», тобто «місто на півночі Тайваню»[4].

    Історія
    Святкування перших виборів мера міста (1951)

    До XVIII століття в біля міста проживали представники народності кетагалан. Китайці (з провінції Фуцзянь) почали селитися тут в 1709 році[5]. На кінець XIX століття Тайбей став основним китайським поселенням в північному Тайвані; особливе економічне значення здобув порт Тамс на березі Тайванської протоки, головним чином завдяки експорту чаю. У 1875 році північна частина острова відокремилася від префектури Тайвань, утворивши нову префектуру — Тайбей. У 1886 році, коли Тайвань проголошується провінцією Китаю, Тайбей стає столицею цієї провінції. Все, що залишилося від старого міста часів династії Цин — це північні ворота. Західні ворота і міські стіни були знесені за часів управління Японією, а південні і східні ворота — сильно змінені вже при правлінні Гоміньдану, втративши свій первісний вигляд.

    Тайвань відійшов Японії в рамках Сімоносекського договору 1895 року. Тайбей, званий Тайхоку, стає після цього адміністративним центром японського колоніального уряду. Під час перебування острова під управлінням Японії місто набуває багато рис адміністративного центру, збудовано громадські будівлі та житло для державних службовців. У 1920 році місто увійшло до складу японської префектури Тайхоку; в 1938 році Тайбей було розширено шляхом приєднання до нього села Мацуяма (сучасний район Суншань). Після капітуляції Японії в 1945 році контроль над містом взяла націоналістична партії Китаю Гоміньдан.

    7 грудня 1949 року уряд Гоміньдану на чолі з Чан Кайші оголосив Тайбей тимчасовою столицею Китайської республіки при офіційній столиці в місті Нанкін[6]. У наступні десятиліття місто значно зросло. У 1967 році Тайбей отримав статус провінційного муніципалітету; тоді до Тайбею були приєднані такі райони як Шилін, Бейтоу, Нейху, Наньган, Цзінмей і Мучжу. Площа Тайбея була збільшена майже в 4 рази, а населення зросло до 1,56 млн осіб. До середини 1970-х років населення становило вже близько 2 млн осіб; пізніше темпи зростання зменшилися і населення стало досить стабільним до середини 1990-х. Проте, Тайбей залишається одним з найбільш густонаселених міст світу, а населення продовжує зростати в прилеглих до міста районах, зокрема — в коридорі між Тайбеем і портом Цзілун на північному сході. У 1990 році 16 районів міста були об'єднані в сучасні 12 адміністративних районів[7].

    Географія

    Тайбей розташований у північній частині острова Тайвань й оточений однойменним повітом. Місто розташоване в долині, з усіх сторін його оточують гори.

    Клімат

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 29.4 °C (85 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 16.1 °С (61 °F).[8]

    Клімат Тайбея
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 27 31 32 32 36 37 37 37 36 35 32 30 37
    Середній максимум, °C 18 18 21 25 27 31 33 32 30 26 23 20 26
    Середня температура, °C 16 16 18 21 25 27 29 29 27 24 20 17 22
    Середній мінімум, °C 12 13 15 18 21 24 25 25 23 21 17 14 19
    Абсолютний мінімум, °C 0 5 1 10 15 16 17 18 16 13 8 2 0
    Норма опадів, мм 92 136 167 157 210 297 239 276 245 107 69 74 2070
    Джерело: Weatherbase

    Економіка

    Тайбей — найважливіший транспортний центр Тайваню, де сходяться основні залізниці, що ведуть на північний схід, у бік порту Дзілун, і на південь, у бік міста Гаосюн, а також нова лінія швидкісної залізниці Тайбей—Гаосюн, що стала до ладу в січні 2007 року. З 1996 року в місті працює метрополітен, будівництво якого тривало 8 років. Важливими галузями є виробництво електроніки і компонентів, точних приладів, обладнання, текстилю та одягу, продуктів харчування та ін. Все більш вагоме значення в економіці набувають торгівля, транспорт і банківський сектор. Туризм — невеликий, але, тим не менш, теж досить важливий компонент економіки міста. На 2007 рік номінальний ВВП Тайбея склав приблизно 160 млрд. $.

    Місто обслуговують міжнародний аеропорт «Таоюань», розташований у повіті Таоюань, і морський порт «Дзілун» на північно-східному узбережжі острова.

    Місто Тайбей — найважливіший освітній та університетський центр Тайваню. Серед навчальних закладів найбільш відомий Тайванський державний університет. Також у цьому місті стоїть хмарочос Тайбей-101 заввишки 508 м.

    У 2007 році там пройшла Вікіманія.

    Населення
    Населення міста
    1981 1991 2001 2011 2015
    2 270 983 ▲ 2 717 992 ▲ 2 633 802 ▲ 2 650 968 ▲ 2 704 810

    Адміністративний поділ

    Тайбей має статус міста центрального підпорядкування (кит. трад. 直轄市, піньїнь: zhíxiáshì, палл.: чжисяши), та складається з 12-и менших адміністративних одиниць — районів (區).

    Район Населення Площа Індекс
    укр.кит.піньїнь станом на 2009.км²
    ■ Чжунчжен 中正區Zhōngzhèng159 4647,6071100
    ■ Датун 大同區Dàtóng124 4665,6815103
    ■ Чжуншань 中山區Zhōngshān218 55113,6821104
    ■ Суншань 松山區Sōngshān209 9039,2878105
    ■ Даань 大安區Dà'ān313 37111,3614106
    ■ Ваньхуа 萬華區Wànhuá190 0508,8522108
    ■ Сіньї 信義區Xìnyì227 23211,2077110
    ■ Шілінь 士林區Shìlín285 45962,3682111
    ■ Бейтоу 北投區Běitóu249 31956,8216112
    ■ Нейху 內湖區Nèihú267 12031,5787114
    ■ Наньган 南港區Nángǎng113 46221,8424115
    ■ Веньшань 文山區Wénshān261 52331,5090116

    Освіта
    Національний університет Тайваню
    • Національний тайванський університет (1928)
    • Національний університет Чженчжі (1927)
    • Національний оборонний медичний центр (1902)
    • Університет національної оборони (1906)
    • Національний університет Тайбея (1949)
    • Національний тайбейський університет бізнесу (1917)
    • Національний тайбейський університет освіти (1895)
    • Національний тайбейський університет медичних наук (1947)
    • Національний тайванський університет науки і техніки (1974)
    • Національний тайбейський технологічний університет (1912)
    • Національний тайванський коледж мистецтв (1957)
    • Національний університет Ян-Міна (1975)
    • Тайбейський національний університет мистецтв (1982)
    • Університет Тайбея (2013)
    • Тамканський університет (1950)
    • Університет Сужоу (1900)
    • Китайський університет культури (1962)
    • Університет Мін Чуань (1957)
    • Університет Ши Синь (1956)
    • Університет Ши Цзянь (1958)
    • Тайбейський медичний університет (1960)
    • Університет Татунг (1956)
    • Китайський технологічний університет (1965)

    Уряд
    • Міністерство внутрішніх справ Республіки Китай
    • Міністерство закордонних справ Республіки Китай
    • Міністерство національної оборони Республіки Китай
    • Міністерство aінансів Республіки Китай
    • Міністерство освіти Республіки Китай
    • Міністерство юстиції Республіки Китай
    • Міністерство економіки Республіки Китай
    • Міністерство транспорту та зв'язку Республіки Китай
    • Міністерство праці Республіки Китай
    • Міністерство охорони здоров'я та соціального забезпечення Республіки Китай
    • Міністерство науки і техніки Республіки Китай
    • Президентський палац (Тайбей)
    • Законодавчий юань
    • Аудиторський юань
    • Виконавчий юань
    • Експертизний юань
    • Судовий юань
    • Верховний суд Республіки Китай

    Міста-побратими

    Партнери

    Дружні міста

    Галерея
    • Національний меморіал
    • Тайбей
    • Національний меморіал
    • Тайбей 101
    • Президентський палац
    • Гранд-готель у Тайбеї
    • Гранд-готель у Тайбеї
    • Міст дажі
    • Храм Бао-ан
    • Храм Жінан
    • Тайфун у місті
    • Національний музей
    • Тайбей
    • Парк Даан
    • Парк Даан
    • Тайбей

    Примітки
    1. http://м.улан-удэ.рф/industry/econom_biznes/vneshn/goroda/taipei.php
    2. https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838&s=71DCD83AD107CA5D
    3. http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
    4. Поспелов, 2002, с. 407.
    5. Kelly, Robert (15 вересня 2010). Taiwan (англ.). Lonely Planet. ISBN 9781742203836.
    6. Ng, Franklin (1998). The Taiwanese Americans (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313297625.
    7. Republic of China yearbook 1991-92.. Taipei, Taiwan, ROC: Kwang Hwa Pub. Co. 1991. ISBN 9579227357. OCLC 25472385.
    8. Клімат Тайбея
    9. International Cooperation: Sister Cities. Seoul Metropolitan Government. www.seoul.go.kr. Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 26 січня 2008.
    10. Seoul -Sister Cities [via WayBackMachine]. Seoul Metropolitan Government (archived 2012-04-25). Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 23 серпня 2013.
    11. Sister Cities International (SCI). Sister-cities.org. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 21 квітня 2013.
    12. Phoenix Sister Cities. Phoenix Sister Cities. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
    13. Miasta partnerskie Warszawy. um.warszawa.pl. Biuro Promocji Miasta. 4 травня 2005. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 29 серпня 2008.
    14. Sister Cities. Dallas-ecodev.org. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 23 травня 2010.
    15. Twin cities of Riga. Riga City Council. Процитовано 27 липня 2009.
    16. Partnerská města HMP [Prague - Twin Cities HMP]. Portál "Zahraniční vztahy" [Portal "Foreign Affairs"] (Czech). 18 липня 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
    17. Mary Chin (5 травня 2017). City and cultural pacts with Taipei soon. Daily Express. Архів оригіналу за 5 May 2017. Процитовано 5 травня 2017.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.