Білокриницький палац
Білокриницький палац — пам'ятка архітектури місцевого значення в селі Білокриниця (Кременецький район, Тернопільська область). Зараз у приміщенні палацу розташований Кременецький лісотехнічний коледж.
Білокриницький палац | |
---|---|
![]() | |
50°08′38″ пн. ш. 25°43′57″ сх. д. | |
Статус | Пам'ятка архітектури історії археології місцевого значення |
Країна |
![]() |
Розташування | Тернопільська область, Кременецький район, с. Білокриниця |
Архітектурний стиль | Ренесанс, елементи неоготики |
Ідентифікатори й посилання | |
![]() ![]() Білокриницький палац (Україна) | |
![]() | |
![]() |
Архітектура
Палац споруджено у англо-готичному стилі, з елемантами ренесансу. На готичний стиль вказують 2 вежі із невеликими зубцями по кутах та унікальне неоготична в'їзна брама. Інтер'єр від палацу мало зберігся, але в коридорах можна побачити готичні арки.
На сьогодні збереглись фрагменти рову навколо замку.
Поруч із палацом розташований Білокриницький дендропарк.
Історія
![](../I/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B0._%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%A7%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85.jpg.webp)
![](../I/Bia%C5%82okrynica_w_wojew%C3%B3dztwie_wo%C5%82y%C5%84skim_-_zamek_NAC_1-U-99-1.jpg.webp)
![](../I/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA.JPG.webp)
Перша згадка про Білокриницю — 1438 рік. Тоді ці землі належали до володінь Кременецького замку. З другої половини XVI століття Білокриниця переходить у власність князів Збаразьких, які зводять тут мурований замок. Хоча замок був укріпленим, його в 1603 році руйнують татари. Через три роки замок відбудовують. У 1617 році замок відвідує польський королевич Владислав.
У 1631 році, після смерті Юрія Збаразького, Білокриниця переходить до Вишневецьких. У 1705 році тут побував гетьман України Іван Мазепа.
У 1725 після шлюбу Уршулі-Францішки Вишневецької із Михайлом-Казимиром «Рибонькою» Радзівілом, замок переходить до роду Радзівілів. Новий власник мало дбав про фортецю, і замок потрохи занепадає. У 1806 році Радзівіли продають Білокриницю з околицями шляхтичу Колонна-Чосновському. Чосновський відновив споруду, але пожежа знищує фортецю. Більше 30 років замок був зруйнований.
У середині XIX століття нащадок Чосновського споруджує на замкових руїнах новий палац в англо-готичному стилі. Через велику вартість споруди, Чосновський збанкрутував, а в 1866 році садибу й прилеглі землі, близько 4500 десятин, купує на аукціоні Олександр Воронін, родом з Курської губернії, за 27000 рублів. Воронін вирішує заснувати господарство у приміщенні палацу, чим покращує економічну ситуацію Білокриниці. Поміщик помирає в 1890 році й згідно зі своїм заповітом похований на подвір'ї палацу. Також Воронін заповідає маєток та 180 тис. рублів скарбниці, але за умови відкриття в палаці сільськогосподарського навчального закладу для селянських дітей. У 1892 році в палаці відкривається Білокриницька трирічна рільнича школа. Опісля смерті Вороніна споруда не змінювалась.
Після радянсько-польської війни Білокриниця належала Польщі. Тут відкриті агрономічна та лісова школа, що були підрозділами Кременецького ліцею. За радянської влади діяв лісотехнічний технікум, нині — Кременецький державний лісотехнічний коледж. Разом із парком, гуртожитками та господарськими спорудами територія коледжу займає близько 32 гектарів. У приміщенні палацу влаштований невеликий музей.
Серед відомих людей, що навчались у приміщенні палацу були академік Ігор Юхновський, американський учений українського походження Олександр Грановський, архієпископ Австралії та Нової Зеландії Володимир Дідовий.
Галерея
- Загальний вигляд
- Головний вхід
- Брама
- Білокриницький палац, весна
- Білокриницький палац
Джерела
- Бойко В. Білокриницький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 56. — ISBN 978-966-528-318-8.