Біломорський військовий округ

Утворений по декрету Раднаркому в травні 1918 року. Існував: 4 травня — 15 серпня 1918 року; 20 березня 1920 року — 17 травня 1921 року; 15 грудня 1944 року[1] — 29 червня 1951 року. Спочатку включав території Архангельської, Вологодської і Олонецької губерній, острови Білого моря і частину островів Північного Льодовитого океану.

У подальшому територія округу неодноразово змінювалася. Після розформування округу його територію включено до Північного військового округу. Управління округу перебувало в містах — Архангельську, Вологді, Кемі і Петрозаводську.

У 1945 році територія округу включала Архангельську, Вологодську, Мурманську області, Карело-Фінська РСР і Комі АРСР; управління — в місті Кем. До складу округу увійшли 14-а армія і ряд окремих з'єднань і частин. Округ виконував завдання, пов'язані з обороною північних кордонів СРСР. Одночасно здійснював формування і підготовку резервних з'єднань і частин, а також маршевого поповнення для діючої армії. Після війни неодноразово реорганізовувався аж до розформування літом 1951.

• Командувачі:
  • 1918 — Ф. Е. Огородников
  • 1920 — Б. І. Краєвський
  • 1920 — Г. С. Дудников
  • 1920 — М. О. Шипов
  • 1920–1921 — С. П. Нацаренус
  • 1944–1945 — генерал-лейтенант Т. І. Шевалдін
  • 1946–1948 — генерал-полковник В. О. Фролов
  • 1948–1949 — генерал-полковник М. С. Шумилов
  • 1949–1951 — Маршал Радянського Союзу К. П. Мерецков.

• Преобразование фронтов в военные округа в 1945 году
• Беломорский военный округ

• Архангельський військовий округ
• Східно-Сибірський військовий округ
• Український військовий округ