Білошицька Слобода

Село розташоване на річці Слот[1] за 35 км від районного центру і залізничної станції Корюківка на лінії Бахмач — Гомель.[2] Висота над рівнем моря — 155 м.[3]

З розповідей старожилів, село заснував втікач від панської неволі Білошицький чи Білошит, тому село і дістало назву Слобода, а в честь першожителя — Білошицького, на відміну від інших слобод, стало називатися Білошицькою Слободою.

За «Слідством про маєтності Чернігівського полку 1729-30р»: поселення належало Троїцькому чернігівському монастирю. Про історію володіння сказано таке: Оное село Перелюбъ и дерени [Елинъ, Прибинки, слобода Бѣлошацка], по сказки тамошнихъ обывателей, никому ни на якій урядъ не надлежалы, а были зъ давнихъ лѣтъ всегда во владѣніи за гетманами, отъ Хмелницкого до Скоропадского, и плачивалы онимъ гетманомъ стацію. Когда же Скоропадскій сталъ гетманомъ, отдалъ тѣ маетности изъ своего владѣнія монастиру троецкому чернѣговскому, за которимъ и нынѣ во владѣніи"

Що цікаво, населенням тут були не козаки, а стрільці, окремий стан, що займався полюванням. Серед прізвищ перших жителів (ревізія 1732 р.) — Бодаренко, Чорний, Горненок.

За даними сайту Верховної Ради України у Білошицькій Слободі станом на початок 2012 року мешкає 660 жителів.[1]

Рідною мовою назвали[4]:

Засноване село у першій половині XVII ст.[2]

У 1884 році побудована дерев'яна Вознесенська церква.

У 1910—1911 рр. була побудована школа за рахунок ліберальних установ-земств, тому і школа називалась земською, приміщення якої проіснувало до 1943 року, спалено під час Другою світової війни німцями.

У 1925 році Федченко Артем організував частину безземельних селян і оселився разом з ними на лісовій поляні за 6 км від села. Цей виселок в честь побудови життя по новому було названо Майбунє. Він став першим колгоспом у Корюківському районі.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 5 жителів села, які загинули від голоду.[5]

У Другій світовій війні на фронті та у партизанському русі брали участь 282 мешканці села, 192 з яких загинули.[2]

• Поблизу села були знайдені кургани часів Київської Русі.[2]
• 11 листопада 2008 відкрито пам'ятний знак жертвам Голодомору — уродженцям села.

• Кобець Михайло Олександрович (1995—2017) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Мисник Олександр Петрович — Голова Чернігівської ОДА (2018 — 2019).
• Шматок Віктор Іванович (1961 — 2001) — кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, український ґрунтознавець, еколог.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с. ISBN 978-966-502-451-4

• Білошицька Слобода на вебсайті Верховної Ради України
• Корюківський район
• Прогноз погоди в селі Білошицька Слобода.