Більшівці (ґміна)
Ґміна Болшовце — сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було місто Більшівці.
| Гміна Болшовце | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Рогатинський |
| Адмінцентр гміни | Більшівці |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 85,37 км² |
| Громади | 10 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
10821 126,8 осіб/км² |
Об’єднану сільську Більшівцівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Ганівці, Гербуртів, Демешківці, Желибори, Кінашів, Поплавники, Скоморохи Нові, Слобідка Більшівецька та ґміни Бовшів і Німшин (за винятком частин, віднесених до ґміни Бурштин)[1]. Місто Більшівці не входило до складу ґміни, а становило окрему громаду.
Площа ґміни — 85,37 км².
Кількість житлових будинків — 2 063.
Кількість мешканців — 10 821.[2]
Національний склад населення ґміни Болшовце на 01.01.1939[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бовшів | 2900 | 2250 | 400 | 10 | 10 | 230 |
| Демешківці | 280 | 265 | 5 | 10 | ||
| Ганівці | 860 | 855 | 5 | |||
| Гербуртів | 1220 | 795 | 5 | 420 | ||
| Кінашів | 1950 | 1905 | 20 | 15 | 10 | |
| Німшин | 920 | 900 | 10 | 10 | ||
| Поплавники | 560 | 550 | 10 | |||
| Скоморохи Нові | 1300 | 1240 | 60 | |||
| Слобідка Більшівецька | 750 | 450 | 235 | 5 | 60 | |
| Желибори | 810 | 790 | 10 | 10 | ||
| Загалом | 11550 | 10000 | 740 | 70 | 510 | 230 |
| Відсотки | 100 % | 86,58 % | 6,41 % | 0,61 % | 4,41 % | 1,99 % |
17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Більшівцівського району.[4]
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р., до складу гміни було включене місто Більшівці та село Слобода Кукільницька, а 4 села (Гербуртів, Курів, Желибори і Скоморохи Нові) були передані до новоствореної гміни (волості) Старі Скоморохи (колишня ґміна Конкольнікі).
На 1.03.1943 населення ґміни становило 12 289 осіб.[5].
Примітки
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 11. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 66-69.
- Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 29
- Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 3. (нім.)