Рогатинський повіт
Рогатинський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Рейху. Адміністративним центром повіту було місто Рогатин.
| Округ | Бережанський (до 1867) |
| Коронний край | .svg.png.webp){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Центр | Рогатин |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1131,94 км² (1880) |
| Населення | 85 132 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Рогатин, Бурштин |
ЗУНР
Повітовим комісаром був адвокат д-р Михайло Воробець, його змінив Євстахій Миронович. Делегатом до УНРади був обраний Іван Сенчина (УРП).[1]
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією
| Рогатинський повіт | |
|---|---|
|
пол. Powiat rohatyński | |
|
| |
| Місто | Рогатин |
| Найбільше місто | Рогатин |
| Країна | .svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка і .svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Регіон | Станіславське воєводство |
| Гміни | 102 (1921), 14 (1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 127 300 (1931) |
| - густота | 111 |
| Площа | |
| - повна | 1 147 км² |
| Дата заснування | 1867 |
| Дата ліквідації | 17 січня 1940 |
 | |
Включений до складу Станиславівського воєводства Польщі після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 169 поселень (з них 3 міста, 99 сільських гмін, 67 фільварків) зі 21 763 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 109 534 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 79 127 — греко-католики, 21 827 — римо-католики, 8 420 — юдеї, 96 — інших визнань. Українці гуртувались у товариства «Просвіта», «Сільський господар»[2], «Січ», «Каменярі».
Зміни адміністративного поділу
1 січня 1923 р. розпорядженням Ради Міністрів з розпарцельованого (розділеного) фільварку в Журові утворено нову самостійну адміністративну гміну Луковець Журівський.[3]
1 жовтня 1931 року сільська гміна (самоврядна громада) Слобода Букачівська Рогатинського повіту ліквідована і її територію приєднано до сільської гміни Букачівці того ж повіту.[4]
1 липня 1934 року частина забудови і земель села Залужжя загальною площею 244,6242 га передана до складу міста Рогатин.[5]
У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Рогатинського у воєводстві Станіславівському на сільські гміни», 1 серпня 1934 року в Рогатинському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни з дотогочасних сільських ґмін.
Міста (Міські ґміни)
- містечко Болшовце (Більшівці) — місто з 1934 року.
- містечко Бурштин — місто з 1934 року.
- місто Рогатин.
Сільські ґміни
- Кількість
- 1920—1923 рр. — 98;
- 1923—1931 рр. — 99;
- 1931—1934 рр. — 98;
- 1934—1939 рр. — 11.
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
Українці-грекокатолики становили 71 % населення повіту (1907).[6]
У 1939 році в повіті мешкало 138 720 осіб (101 280 українців-грекокатоликів — 73,01 %, 9 240 українців-латинників — 6,66 %, 15 025 поляків — 10,83 %, 3 400 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,45 %, 9 685 євреїв — 6,98 % і 90 німців та інших національностей — 0,06 %).[7]
У складі СРСР
19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 року повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 року через поділ його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін:
- Більшівцівський район — із ґмін Болшовце, Конкольнікі й Ліпіца Дольна,
- Бурштинський район — Бурштин і Конюшки,
- Букачівський район — Букачовце, Журув і Кнігиніче,
- Рогатинський район — Рогатин, Подкамєнь і Пукув.
Третій Рейх
Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Рогатинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Бережани Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.
Сучасність
В даний час на території Рогатинського повіту розташовані дві адміністративних одиниці Івано-Франківської області — Рогатинський та частково Галицький райони.
Див. також
Примітки
- Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад-грудень 1918 року)
- Як на Прикарпатті сто років тому розвивалося сільське господарство? Фото. — «Вікна», 2019.11.14.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 9 listopada 1922 r. w przedmiocie utworzenia z rozparcelowanego obszaru dworskiego w Żurowie, powiat Rohaty, nowej samoistnej gminy administracyjnej pod nazwą Łukowiec Żurowski / Dziennik Ustaw. — 1922. — nr. 101. — poz. 926. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słoboda Bukaczowiecka w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem / Dziennik Ustaw. — 1931. — nr. 79. — poz. 627. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Rohatyna w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem / Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 56. — poz. 499. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 69.
Джерела
- Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — ISBN 978-83-7543-400-2. (пол.)
Посилання
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie / Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 69. — poz. 663. (пол.)
- Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie (пол.)