Бірківка

Полковник королівських військ Каспер Борковський, батько майбутнього чернігівського полковника та Генерального обозного в уряді Гетьманщини Василя Дуніна-Борковського, як нагороду за успіхи у Смоленській війні 1632—1635 років отримав від Владислава IV, короля Польщі та правителя Речі Посполитої, маєтності в Чернігівському воєводстві, де заснував село Бірківку (Borkówka), яке стало родовим гніздом української гілки роду Дуніних-Борковських[1]. За іншими даними, Бірківка відома з другої половини XVII століття. Про це свідчить піклувальна грамота царя Олексія Михайловича, видана 28 вересня 1674 року «войсковому товарищу В. Борковскому на право владения селом Борковской сотни». З цього часу Бірківка, яка в той час налічувала 45 дворів, стала вотчиною Дуніних-Борковських.

У 1866 році в Бірківці було 155 дворів і 1003 жителі. На кінець XIX століття кількість дворів збільшилася до 276, а число жителів виросло до 1737 осіб.

У 1892 році розпочала роботу земська школа. В селі щорічно відбувалися дві ярмарки.

У період 1917-1920 років влада у селі змінювалась кілька разів. Остаточно ствердилась більшовицька окупація. Примусова колективізація розпочалася восени 1932 року. Було організовано два колгоспи «Червоний партизан» і «Перше серпня».

До 1933 року в Бірківці діяла початкова школа. Потім вона була реорганізована у семирічну. Більше ніж два роки (кінець серпня 1941 — вересень 1943 рр.) тривала тимчасова окупація Бірківки німецько-нацистськими загарбниками. За цей час гітлерівці вивезли на каторжні роботи в Німеччину 30 молодих людей.

На фронтах Німецько-радянської війни боролися з ворогом 544 жителі села, 187 із них за проявлені мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями, 257 — загинули.

У післявоєнний період на території Бірківської сільської ради функціонує колгосп «Зоря комунізму». З 1961 року він став називатися — «Родина».

У 1967 році колгосп удостоєний звання «Господарство високої культури землеробства».

За високі виробничі показники 57 трудівників села відзначені орденами і медалями. Серед них удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці Іван Прищепа (1918—) — голова колгоспу та рядові працівники господарства Є. О. Особа (1919—1999) та Т. Д. Сидорець (1922—).

У березні 2000 року, у результаті проведення першого етапу реформи сільськогосподарського виробництва на базі колгоспу «Родина» створено сільськогосподарський кооператив «Бірківський». У користуванні кооперативу перебуває 1644 га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі 726 га. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, картоплі, льону. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

У селі є братська могила радянських воїнів, що полягли в 1943 році під час визволення населеного пункту від гітлерівців. У 1974 році в пам'ять про односельців, загиблих на фронтах Німецько-радянської війни, споруджено обеліск Слави.

У 1864 році в селі була збудована мурована церква Богородиці. У 1989 році на залишках церкви Богородиці відбудована і діє Свято-Троїцька церква.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

В поселенні народились:

• Колодій Антоніна Федорівна (* 1943) — український філософ.
• Євдокія Пархоменко (1896—1961) — відома бандуристка, дочка видатного кобзаря Т. Пархоменка.

Тимчасово проживав видатний кобзар Т. М. Пархоменко.

• Погода в селі Бірківка