Біробіджан

Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н, їд. ביראָבידזשאַן) місто, центр Єврейської автономної області Росії, на річці Бірі (басейн Амуру). До 1931 року Станція Тихенька.

місто Біробіджан
їд. ביראָבידזשאַן
Герб міста Прапор міста
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Єврейська автономна область
Код ЗКАТУ: 99 701 000 001
Код ЗКТМО: 99701000001
Основні дані
Час заснування 1915
Населення 74 791 (2014) [1]
Площа 169,38 км² [2]
Поштові індекси 679000-679025
Телефонний код +7 42622
Географічні координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д.
Часовий пояс UTC+10
Влада
Вебсторінка biradm.ru
Міський голова Пархоменко Андрій Геннадійович
Мапа

Біробіджан


Біробіджан


 Біробіджан у Вікісховищі

Населення

Населення: в 2014 році 74 791 мешканець, 2006 78 500, 1959 41 000 мешканців.

Чисельність населення
19321939[3]1959[4]1962[3]1967[3]1970[5]1979[6]1982[7]1986[3]1987[8]1989[9]1992[3]
254029 60040 66742 00046 00055 72468 63073 00080 00082 00083 66786 700
2000[3]2001[3]2002[10]2003[3]2005[3]2006[3]2008[11]2009[12]2010[13]2011[14]2012[15]2013[16]
79 80079 30077 25077 30076 60075 20075 48275 49575 41375 83376 20375 542
2014[17]2015[18]2016[19]2017[20]
74 79174 77774 55974 095

Загальні відомості

  • Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
  • Є залізнична станція Біробіджан I на Транссибірській магістралі.

Уродженці

Примітки

  1. Чисельність населення Російської Федерації по муніципальних утвореннях на 1 січня 2014 року. Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  2. БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  3. Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан
  4. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  8. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
  10. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  11. Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов
  12. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  13. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
  14. Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  17. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  19. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  20. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.