Транссибірська магістраль
Транссибі́рська залізнична магістраль (Трансси́б), Великий Сибірський Шлях (історична назва) — залізниця через Євразійський континент, що сполучає Європейську частину Росії, її найбільші промислові райони і Москву з її серединними (Сибір) і східними (Далекий Схід) районами. Довжина 9 288,2 км, це найдовша залізниця в світі. Найвища точка шляху — Яблоновий перевал (1 019 м над рівнем моря). У 2002 завершена повна електрифікація.
Транссибірська магістраль | |
![]() | |
Держава |
![]() |
---|---|
Власник | Російські залізниці |
Обмеження швидкості | 39 метр на секунду |
Оператор | Російські залізниці |
Дата офіційного відкриття | 1903 |
Ширина колії | 1520 мм |
Початкова чи кінцева точка | Москва, Челябінськ-Головнийd і Владивосток (станція) |
З'єднується з | Ярославль[1], Кіров[1], Перм[1], Єкатеринбург[1], Тюмень[1], Омськ[1], Новосибірськ[1], Красноярськ[1], Тайшет, Іркутськ[1], Улан-Уде[1], Чита[1], Біробіджан[1], Хабаровськ[1], Владивосток[1], Китайсько-Східна залізниця, Амуро-Якутська магістраль, Благовєщенськ, Пхеньян, Туманган, Хасан, Уссурійськ, Владимир[1], Нижній Новгород[1], Москва[1], Ангарськ[1] і Байкальськ[1] |
Довжина або відстань | 9288 км[2] |
![]() | |
Маршрутна карта | Шаблон:Транссибірська залізниця |
Тип електрифікації | 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd і 3 кВ постійного струмуd |
![]() |
Транссибірська залізниця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Власне Транссибом може називатися лише східна частина магістралі, від Челябінська (Південний Урал) до Владивостока. Її довжина — близько 7 тис. км. Саме ця ділянка була побудована у 1891-1916.
Транссиб сполучає Центр (Москву), міста Уралу, Сибіру і Тихий океан (Владивосток), а кажучи ширше — західні і південні порти (Санкт-Петербург, Калінінград, Новоросійськ) і столицю Росії, а також залізничні виходи в Європу, з одного боку, з портами і залізничними виходами в Азію (Владивосток, Находка, Ваніно, Забайкальськ) з іншого боку.

Основні віхи будівництва


Офіційне будівництво розпочалося 19 (31 травня) 1891 в районі поблизу Владивостока (Куперовська западина), на закладці був присутній цесаревич Микола Олександрович, майбутній імператор Микола II. Фактично ж будівництво почалося раніше, на початку березня 1891, коли почалося будівництво ділянки Міас — Челябінськ. З'єднання рейок на всій протяжності Великого Сибірського Шляху відбулося 21 жовтня (3 листопада) 1901, коли будівельники Китайсько-Східної залізниці, що прокладали рейкову колію із заходу та сходу, зустрілися один з одним. Але регулярного руху потягів на всій протяжності магістралі в цей час не існувало.
Постійне сполучення між столицею імперії — Санкт-Петербургом і тихоокеанськими портами Росії — Владивостоком і Дальнім залізницею було встановлено в липні 1903, коли Китайсько-Східна залізниця, що проходить через Маньчжурію, була прийнята в постійну («правильну») експлуатацію. Дата 1 (14 липня) 1903 ознаменувала собою також становлення Великого Сибірського Шляху до ладу на всій його протяжності, хоча на шляху був проміжок: через Байкал доводилося переправляти потяги на спеціальному поромі.
Безперервна колія між Санкт-Петербургом і Владивостоком з'явилася після початку робочого руху по Навколобайкальській залізниці 18 вересня (1 жовтня) 1904; а за рік, 16 (29 жовтня) 1905, Навколобайкальська залізниця, як відрізок Великого Сибірського Шляху, була прийнята в постійну експлуатацію; і регулярні пасажирські потяги вперше в історії мали можливість слідувати тільки по рейках, без використання поромних переправ, від берегів Атлантичного океану (із Західної Європи) до берегів Тихого океану (до Владивостока). Кінець будівництва на території Російської Імперії: 5 (18 жовтня) 1916, із пуском моста через Амур поблизу Хабаровська і початком руху потягів цим мостом.
Вартість будівництва Транссибу із 1891 по 1913 склала 1 455 413 тисяч карбованців.
Напрямки Транссибу
- Північний
- Москва — Ярославль — Кіров — Перм — Єкатеринбург — Тюмень — Омськ — Владивосток.
- Новий
- Москва — Нижній Новгород — Кіров — Перм — Єкатеринбург — Тюмень — Омськ — Владивосток.
- Південний
- Москва — Муром — Арзамас — Канаш — Казань — Єкатеринбург — Омськ — Владивосток.
- Історичний
- Москва — Рязань — Рузаєвка — Самара — Уфа — Челябінськ — Омськ — Владивосток.
Сусіди

Червоною смугою на мапі позначена Транссибірська магістраль, зеленою — Байкало-Амурська магістраль
Територією Північного Казахстану проходить Середньосибірська залізниця. Кемеровську область з Алтайським краєм сполучає Західно-Сибірська залізниця, а з Барнаула на південь до Середньої Азії веде Півдсиб, далі переходить у Турксиб. Наприкінці XX століття на Далекому Сході північніше Транссибу прокладена Байкало-Амурська магістраль.
Цікаві факти
- Хоча Владивосток є кінцевою станцією Транссибу, на гілці на Находку є віддаленіші від Москви станції — мис Астаф'єва і Східний порт.
- По Транссибу до недавнього часу курсував найдальший у світі потяг № 53/54 Харків — Владивосток, що долав 9 714 км колії за 174 години 10 хвилин. З 15 травня 2010 цей потяг був «обрізаний» до станції Уфа, проте зберігалося курсування безпересадкових вагонів. Найдальшим у світі вагоном безпересадкового сполучення був вагон Київ — Владивосток, відстань 10 259 км, час проїзду 187 годин (7 діб 19 годин 50 хвилин). У 2010 цей рейс скасовано, у наступні роки також було припинено курсування потягу Харків — Уфа та вагонів Харків — Владивосток. Тому тепер найдальшим у світі потягом є потяг Москва — Владивосток, протяжність рейсу 9 288 км.
- «Найшвидший» потяг Транссибу № 1/2 «Росія», сполученням Москва — Владивосток. Він проходить Транссиб за 6 діб 2 години. Звичайний потяг № 099 Москва — Владивосток долає цю ж відстань за 6 діб 19 годин.
- На Ярославському вокзалі Москви, а також у Владивостоці встановлені спеціальні кілометрові стовпи із зазначенням протяжності магістралі — «0 км» на одній грані і «9298 км» на іншій (причому у Владивостоці на знаку написано «9288», ця цифра є вірною).
Галерея
- Ярославський вокзал — початковий пункт Транссибірської магістралі
- Кілометровий залізничний стовп з нульовою відміткою на Ярославському вокзалі Москви
- Кілометровий залізничний стовп з відміткою 9288 на залізничному вокзалі Владивостока
- Вокзал Ярославль-Головний
- Транссиб в Єкатеринбурзі
- Вокзал Новосибірськ-Головний
- Залізничний вокзал у Красноярську
- Вокзал в Іркутську
- Залізнична станція Чита II
- Вокзал у Хабаровську
Примітки
Джерела
- Виртуальное путешествие из Москвы во Владивосток.
- Транссибірська магістраль — Вебенциклопедія
- Транссибирская магистраль до 1917 г. Библиографический указатель / Составитель С. К. Канн
- Путеводитель по Великой сибирской железной дороге. С-Петербург, 1900 год. Издание Министерства путей сообщения.
- В. Распутин. Транссиб (из книги «Сибирь, Сибирь…»).
- Транссибирская магистраль в Живом Журнале.
- Trans-Siberian Railroad (RAILWAY, RUSSIA) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)