Вага (село)
Ва́га — село Підгаєцької міської громади Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході Тернопільського. До 1990 року належало до Теребовлянського району.
| село Вага | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський район |
| Рада | Підгаєцька міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 210 |
| Площа | 2,630 км² |
| Густота населення | 79.85 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48005 |
| Телефонний код | +380 3542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′17″ пн. ш. 25°17′55″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
370 м |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48000, с.Бронгалівка |
| Карта | |
  Вага | |
 Вага | |
| Мапа | |
| |
До 2020 року було підпорядковане Бронгалівській сільраді. До села приєднано хутір Вага-Огінщизна; розташований за 2 км від нього. Відомий від початку 19 століття як Огінщизна. Нині — вулиця села.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[1].
Розташоване обабіч шосейної дороги Галич-Сатанів. Населення — 214 осіб (2003).
Історія
Перша писемна згадка — кінець 18 століття.
У книзі «Підгаєччина у спогадах емігрантів» (Козова, 1994) автор О. Возьна-Галипчак відзначає, що перед I світовою війною у Вазі було тільки 24 господарства, а перший поселенець — Пилип Гірняк.
За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала однокласна школа з польською мовами навчання. У 1809—1815 рр. поблизу села пролягав кордон між Австрією та Росією за Шенбурнським договором. Діяли філії українських товариств «Просвіти» (від 1927)(голова Стефан Гусар), «Луг», «Сільський господар», українська приватна школа (1934—1939), а також кооператива.
Від вересня 1939 р. село — під радянською владою. Від 5 липня 1941 р. до 21 липня 1944 р. — під німецькою окупацією; нацисти вивозили на примусові роботи до Німеччини юнаків та дівчат. До ОУН та УПА належали:
- Йосиф Возьний (р. н. невід.), Магдалина Гусар (1919 р. н.), Петро Демінський (1914 р. н.), Михайло Дорош (р. н. невід.), Володимир Жукевич (р. н. невід.), Володимир Кульчицький (1904 р. н.), Григорій Олійник («Сойка»; р. н. невід.), Михайло Смолій (1919 р. н.), Микола Фецак (1919 р. н.), Богдан Юрків (р. н. невід.)
У 1949 р. в селі примусово створено колгосп. Нині землі обробляє ТзОВ «Мрія».
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 210 осіб[2]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[3].
Відомі люди
В селі народилися:
- Олег Коверко (1937) — український поет. Очолював Український інститут модерного мистецтва в Чикаго
- Ярослав Кулинич — американський кінорежисер українського походження (1926—2007),
- Ольга Фецак — українська громадська діячка у діаспорі,
- Орест Юрків — громадський діяч, який зібрав експонати з історії села і відкрив музей;
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 10 жовтня 2021.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Коропецька, У. Вага [Текст] / У. Коропецька, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 172—173 : фот