Вальтер фон Гіппель

Вальтер Ернст Георг Людвіг фон Гіппель (нім. Walter Ernst Georg Ludwig von Hippel; 27 травня 1897 29 листопада 1972) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Вальтер фон Гіппель
нім. Walter Ernst Georg Ludwig von Hippel
Народився 27 травня 1897(1897-05-27)
Заґвізьдзе, Ґміна Мурув, Опольський повіт, Опольське воєводство, Польща
Помер 29 листопада 1972(1972-11-29) (75 років)
Бендесторф
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, військовий керівник
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола
Лицарський хрест 2-го класу орден дому Саксен-Ернестіне
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»

Біогарфія

Після початку Першої світової війни 8 серпня 1914 року вступив в 94-й піхотний полк, з грудня 1914 року — командир взводу. 11 березня 1915 року важко поранений. Після одужання 6 жовтня 1915 року призначений командиром роти (до серпня 1916), з 2 вересня 1918 року — командир 1-го батальйону свого полку. 8 жовтня 1918 року поранений і взятий у полон британськими військами. За бойові заслуги нагороджений численними нагородами.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у піхоті, командував взводом, служив в різних штабах. З 1 квітня 1933 року — командир роти 9-го піхотного полку, з 22 травня 1934 року — начальник кулеметного випробувального командування в Деберіці. Закінчив курси ППО (1934). З 25 вересня 1934 року — командир роти транспортного (зенітного) дивізіону «Бранденбург», який 1 квітня 1935 року переданий люфтваффе. З 1 січня 1936 року — ад'ютант, з 1 квітня 1936 року — начальник оперативного відділу штабу командувача ППО 2-го військового округу. З 1 квітня 1938 року — начальник штабу 4-ї авіаційної області (Дрезден). З 15 жовтня 1938 року — командир 4-го, з 15 листопада 1938 року — 2-го, з 27 січня 1939 року — 4-го батальйону полку «Герман Герінг».

1 жовтня 1939 року призначений командиром 102-го моторизованого зенітного полку. До Французької кампанії бився в складі 1-го зенітного корпусу 3-го повітряного флоту. Його частина була передана 19-му армійському корпусу генерала Гудеріана. З 6 липня 1940 року — командир 43-го зенітного полку (Дессау), з 8 вересня 1940 року — інструктор з тактики Академії люфтваффе в Берліні-Гатові. 4 лютого 1941 року призначений командиром зенітної бригади особливого призначення (пізніше — 1-ша бригада), потім 10-ї зенітної бригади. З 1 липня 1942 року — командир 3-ї зенітної дивізії (Гамбург), з 20 квітня 1944 року 25-ї зенітної дивізії, що діяла в Північній Італії. 1 лютого 1945 року призначений командувачем зенітними частинами 10-ї армії в Італії і командиром 27-ї зенітної дивізії, одночасно з 1 травня 1944 року — вищий командувач зенітною артилерією в Італії. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 12 травня 1948 року звільнений.

Звання

Нагороди

Біографія

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.