Ван Вайтайакон

Ван Вайтайакон (Його Королівська Величність принц Ванна Вайдхаякара Бхонгсепрабхан Принц Нарадхіп; 25 серпня 1891, Бангкок 5 вересня 1976, Бангкок) тайський державний і політичний діяч, дипломат. Голова Генеральної Асамблеї ООН під час 11-ї сесії.

Ван Вайтайакон
тай. พระเจ้าวรวงศ์เธอ พระองค์เจ้าวรรณไวทยากร กรมหมื่นนราธิปพงศ์ประพันธ์
Ван Вайтайакон
13-й Голова Генеральної Асамблеї ООН
12 листопада 1956  17 вересня 1957
Попередник: Рудекіндо Ортега Массон
Наступник: Леслі Нокс Мунро
 
Народження: 25 серпня 1891(1891-08-25)
Бангкок, Сіам
Смерть: 5 вересня 1976(1976-09-05) (85 років)
Бангкок, Таїланд
Національність: таєць
Країна:  Таїланд
Освіта: Інститут політичних досліджень
Батько: Varavanakornd
Нагороди:
Орден Королівського дому Чакрі
Орден німецького орла

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Бангкоці в сім'ї одного з синів короля Рами IV[1], мав титул принца.

Закінчив Оксфордський університет і Інститут політичних досліджень в Парижі. Професійну дипломатичну кар'єру посав у 1917 році. У 1922 році був призначений радником при королеві Рамі VI. У 1924 році був підвищений до рангу заступника Генерального секретаря у закордонних справах, відповідав за переговори про внесення декількох важливих поправок до політичних і комерційних договорів із західними державами.

Дипломатична робота

У 1926 році Ван Вайтайакон був відряджений до Європи як повноважний міністр. Зробив візити у Велику Британію, Нідерланди і Бельгію. Впродовж цього періоду він також займав пост глави тайської делегації в Лізі Націй, де брав активну участь в діяльності ряду комісій як їх член, віце-президент і президент. Ван Вайтайакон повернувся в Таїланд у 1930 році, де став професором факультету мистецтв університету Чулалонгкорн.

Під час Другої світової війни брав участь в переговорах з Японією, був присутнім на Великої Східноазіатської конференції в Токіо, а також на Бандунгській конференції, де був обраний доповідачем, і в переговорах, підсумком яких став вступ Таїланду до ООН.

Повоєнний період

У 1947 році Ван Вайтайакон був призначений послом Таїланду в США і за сумісництвом послом в ООН. У 1956 році він був обраний президентом 11-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН[2]. Крім того, він двічі обіймав посаду міністра закордонних справ Таїланду: з 1952 по 1957 рр. і в 1958 році[3].

Помер в Бангкоці у віці 85 років. Залишив після себе ряд наукових праць в області дипломатії і філології.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.