Варлаам (Денисов)

Варлаам (Денисов) (3 квітня 1804(18040403), Новгородська губернія, Росія. 18 січня 1873, Новгород-Сіверський, Україна) — духовний письменник, джерелознавець та історик Церкви. Архієрей синодальної Російської Православної Церкви. Єпископ Єкатеринбурзький, потім Оренбурзький та Уральський (Росія), Архієпископ Чернігівський та Ніжинський (1867—1870, Україна).

Варлаам
Ім'я при народженні рос. Василий Порфирьевич Денисов
Народився 3 (15) квітня 1804
Великий Новгород, Російська імперія
Помер 18 (30) січня 1873 (68 років)
Новгород-Сіверський, Чернігівська губернія, Російська імперія
Поховання Преображенський монастир (Новгород-Сіверський)
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник
Alma mater Новгородська духовна семінарія
Посада єпископ
Конфесія православ'я
Автограф

Біографія

Народився в родині православного диякона Новгородської єпархії РПЦ (регіон, де компактно проживали вепси).

15 липня 1825 закінчив Новгородську духовну семінарію і був залишений в ньому учителем французької мови.

З 20 березня 1828 — інспектор Новгородської духовної семінарії.

1 липня 1829 р., висвячений в ієромонахи.

7 вересня того ж року він був переведений інспектором в Оленецьку духовну семінарію.

27 жовтня 1833 був призначений інспектором, а потім ректором Вятської духовної семінарії.

З 15 липня 1834 — архімандрит Верхньочепецького Слобідського Хрестовоздвиженського монастиря Вятської єпархії.

З 30 вересня 1840 — ректор Іркутської духовної семінарії та ігумен Іркутського Вознесенського монастиря.

15 жовтня 1843 через захворювання покинув викладацьку роботу і був призначений ігуменом Нижньгородського монастиря 14 квітня 1844 року.

З 31 січня 1852 — ігумен Кирило-Білозерського монастиря.

22 березня 1857 був переведений ігуменом Новгородського Юр'єва монастиря.

6 березня 1862 був призначений членом Синодальної контори.

З 19 травня 1862 — єпископ Оренбурзький і Уральський.

9 листопада 1866 висвячений на єпископа Чернігівського та Ніжинського, але через параліч не зміг вповні опікуватися єпархіальними справами, тож 1871 відправлений на спокій до Спасо-Преображенського монастиря м. Новгород-Сіверський, де він і похований.

Творчість

1850 видав у Петербурзі свої духовні твори «Бесіди і слова». Науці прислужився у царині джерелознавства. Будучи настоятелем Кирило-Білозерського монастиря, що розташований на старовинних вепських землях, брав участь в упорядкуванні монастирської бібліотеки та архіву, надрукував у журналі «Чтения Имп. Общества Истории и Древностей Российских при Моск. Унив.» за 1858—1860 низку краєзнавчих статей, які дотичні до вепської історії:

  • «О пребывании патриарха Никона в заточении в Ферапонтовом и Кирилловом монастырях»;
  • «Историко-археологическое описание древностей и редких вещей, находящихся в Кирилло-Белозерском м-ре»;
  • «Обозрение рукописей собственной библиотеки препод. Кирилла Белозерского».

У газеті «Черниговскіе Епархиальныя Ведомости» (1867—1868) надрукував кілька старовинних рукописів Кирило-Білозерського монастиря, заклавши тим самим джерельну базу українського вепсознавства.

Джерела

А. Страдомский, «Воспоминания о преосвященнейшем Варлааме, архиепископе черниговском и нежинском» (СПб., 1873).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.