Варненське озеро

Лиман відділений від моря 2-х км піщаною косою. Загальна площа — 17 км², максимальна глибина — 19 м при середній — 9, 5 м, об'єм 165 млн. м³. Озеро має видовжену із заходу на схід форму. Його довжина по фарватеру — 10,5 км, а по береговій лінії — 25 км. Південний берег озера високий і крутий, а на півночі низький. Нижня частина улоговини, в якій знаходиться водойма, вкрите товстим (10-30 м) шаром сульфідного мулу, у глибоких місцях — із сірководнем, який має лікувальні властивості. До лиману впадають численні річки, такі як Девня і Провадійська, що впадають на заході до Білославського озера, що поєднане з Варненським.

Озеро тектонічного походження, яка утворилося в результаті підйому рівня моря наприкінці плейстоцену. В околицях озера наявна велика кількість долин, шириною від 30 до 120 метрів, із джерелами прісної води. Водойма насичується водами річки Девня, що впадає до Білославського озера (поєднано із Варненським) і деяких підводних джерел в західній частині. До 1945 року річки Найбільші річки Девня і Провадійська зливалися в одному місці, впадаючи до Білославського озера в його західній частині. Крім того до водойми впадають річки Ігнатієвська, Костянтинівська і Пейнерджикський дол. Під час паводків ці річки виносять велику кількість кварцового піску, що створило багато пляжів на узбережжі.

Канал, що поєднує лиман із морем

До початку двадцятого століття водойма існувала як прісноводне озеро, що насичувалося водами річки Девня, але поєднувався з морем під південною стіною фортеці Варна. У 1906 році розпочато будівництво порт Варна, яке триває до 1909 року. Через косу, що відмежовує лиман від моря, збудований навігаційний канал, в результаті чого рівень водойми зменшився приблизно на 1,4 м. До озера потрапила морська вода. Пізніше, у 1976 році, розбудований новий канал Варна — Девня, глибиною 12 метрів, який витягнутого водойму вздовж течії (із заходу на схід). Це збільшило водообмін між лиманом і Варненською затокою.

Температура і солоність вод лиману залежать від притоку морської води. У поверхневих шарах температура змінюється в широкому діапазоні — до 25 °C. Середньорічна температура становить 14 °C у верхніх шарах і близько 8°C — у нижніх шарах.

Солоністний режиму поверхневих вод знижується навесні, переважно за рахунок стоку річки Провадійська. Влітку, завдяки випаровуванню і зниженню річкового стоку, а також притоку морської води, солоність підвищується. Солоність варіює в різних районах водойми, становлячи близько 12‰ на сході (ближче до моря), і близько 7‰ — на заході.

В залежності від температури і солоності змінюється і щільність води. Середня щільність вод становить від 1,00766 кг/л на поверхні до 1,01139 у придонних шарах. Прозорість води становить від 0,5 до 7 м, залежно від сезонного зростання чисельності фітопланктону і каламутності. У літні місяці нижні шари, на глибині 4-5 метрів, насичені сірководнем у зв'язку з процесами розпаду і сильною температурною стратифікацією.

На північному березі лиману розташований загальновідомий Варненський некрополь, де було віднайдено найстаріший у Світі золотий скарб. Експозиція в даний час зберігається в Археологічному музеї Варни.

• Град Варна — Езеро Варненско (Болгарська). Varna.info.bg. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 квітня 2007.
• Град варна — Варненското езеро Архівовано 8 квітня 2013 у Wayback Machine.

• Панорама села Казашко на березі Варненського озера, Apple QTVR
• Официална страница на Пристанище Варна