Варшавське воєводство (1919—1939)
Варшавське воєводство (пол. województwo warszawskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, що існувала до вторгнення нацистів у Польщу 1939 року.
Варшавське воєводство | |||
---|---|---|---|
пол. Województwo warszawskie | |||
| |||
Місто | Варшава | ||
Найбільше місто | Варшава | ||
Країна | Польська Республіка | ||
Регіон | Мазовія | ||
Повіти | 30 | ||
Офіційна мова | польська | ||
Населення | |||
- повне | 2 460 900 жителів (1931) | ||
- густота | 78 жителів/км² | ||
Площа | |||
- повна | 31 656 км² | ||
Дата заснування | 14 серпня 1919 / 15 лютого 1920 | ||
Дата ліквідації | 1939 | ||
Воєвода | останній — Єжи Пацьорковський | ||
Адреса | Warszawa ul. Ujazdowska 5 | ||
Скорочення | WR | ||
Варшавське воєводство на карті Другої Речі Посполитої | |||
З початком окупації Польщі нацистською Німеччиною остання утворила на території воєводства Варшавський дистрикт.
Адміністративний поділ
Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року) Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.).
Населення
Населення воєводства 1921 року становило 2 112 798 душ[1].
Поділ населення за національністю[1]:
Поділ населення за віросповіданням[1]:
- римо-католицьке — 85,3%; 1 802 427
- юдейське — 9,6%; 203 425
- євангелістське — 4,1%; 87 427
- маріавітське — 0,6%; 12 475
- православне — 0,2%; 4637
Примітки
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej - Tom I - m. st. Warszawa, województwo warszawskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1925