Васильєв Тимофій Васильович

Народився в сім'ї ерзян-переселенців[1]. З раннього віку працював на шахті. Через тягу до знань і грамоти, вроджену кмітливість місцевий мировий суддя взяв хлопчика на посаду писаря.

В роки Революції і Громадянської війни став першим радянським народним суддею в Омську, ним був організований перший Революційний трибунал в Омську і Тарі, невдовзі його обрали Головою Губернської Ради народних суддів. Коли Омськ в 1918 році зайняли колчаківці, суддя бере участь у партизанському русі, стає начальником штабу. З 1920 по 1923 роки Васильєв працював в Єнісейському губвідділі юстиції, потім командував батальйоном в Головній військово-політичній школі Далекосхідної Республіки.

з 1924 по 1928 рік навчався в Московському державному університеті на господарсько-правовому відділенні факультету радянського права.

У січні 1926 року призначений на посаду помічника прокурора Республіки Башкирія. Після повернення до столиці в 1927 році працює в Московській губернській колегії захисників.

З 5 грудня 1929 року Васильєва було включено до оргвідділу ВЦВК, працював в Інституті Радянського будівництва і права.

Обкладинка книги Васильєва

З ранніх літ Тимофій Васильєв ясно усвідомлював становище рідного народу, який страждав від великодержавного шовінізму. Мордва в дореволюційній Росії не мала ані натяку на власну національно-культурну автономію, територія проживання цього фіно-угорського народу була розділена між кількома губерніями. Не покращилася ситуація і в перші роки Радянської влади.

Під час навчання в Москві Васильєв брав активну участь у студентських гуртках мордовської молоді, став редактором газети «Якстере Теште» («червона зірка») — органу мордовської секції ЦК ВКП(б), був запрошений на роботу до відділу національностей ВЦВК інструктором. У 1924—1925 роках при особистому сприянні Васильєва були підготовлені проекти Мордовської автономії. Надмірне завзяття Васильєва у справі утворення автономії навіть були засуджені рішенням пленуму партколегії центральної контрольної комісії як «забігання наперед» та «партнестриманість». Серед місцевого чиновництва ідея автономії подекуди зустрічала глухий опір.

В 1928 році Тимофій Васильєв був призначений першим головою Мордовського окружного суду. За його участі в судових установах Мордовії проводилася коренізаційна політика — судочинство почати переводили на мову корінного етносу.

У 1931 році виходить книга Васильєва «Мордовія», підсумок його багаторічних роздумів, що не втратила актуальності й нині. Ця книга — своєрідне обґрунтування мордовської ідеї, безпрецедентне зібрання фактів про рідний для дослідника край: фізико-географічні умови, населення Мордовії, складні сторінки історії, господарське та культурне будівництво, відображення процесів коренізації у Мордовській автономії.

В 1931 році Васильєва було призначено першим головою Торговельного представництва СРСР у Великій Британії. При виключно несприятливих умовах міждержавного протистояння за активної участі юриста-міжнародника Тимофія Васильєва 16 лютого 1934 року вдалося підписати нову торгову угоду між СРСР і Великою Британією.

У Британії молодий радянський юрист здобув заслужений авторитет у середовищі правників та ділових кіл. Відомо про цікавий момент із юридичної практики Васильєва. Одного разу представник англійської фірми, не згодний з рішенням суду, заявив, що не можна визнавати серйозними і обґрунтованими рішення радянських юристів, якщо у в СРСР всі судді вийшли з шевців.

«Так, вірно, - заявив у відповідь Васильєв, - я один з таких шевців. Я колишній коваль, який отримав потім освіту в Московському державному університеті. Зараз, щоб краще вивчити мову і право тієї країни, де мені довірено працювати, я став студентом Лондонського університету»[2].

Суддя визнав, що підстав сумніватися у компетенції Васильєва не було, той достойно представляв інтереси своєї країни.

Успіхом Васильєва можна вважати значне зниження (близько півтора мільйона фунтів) податкової виплати до британського бюджету від радянської торгівлі. За цю роботу Васильєв був представлений в листопаді 1937 року до спеціальної нагороди.

Навіть перебуваючи в Англії, Васильєв не полишав участі у мордовській справі. Був заочно обраний членом ЦВК Мордовії, яку регулярно відвідував, повідомляв про неї в британській пресі.

Через свою промордовську позицію за Тимофієм Васильєвим починається пильне стеження співробітників НКВС. Положення Васильєва ускладнив арешт братів Анатолія та Володимира Рябових, рідних братів дружини Тимофія Васильовича. В листопаді 1937 року Васильєва з сім'єю було відізвано до СРСР, а 8 лютого 1938 року — арештовано. Йому було пред'явлено абсурдні звинувачення в дусі того часу: причетність до «Мордовського правотроцкістського буржуазно-націоналістичного терористичного блоку», підготовка до приєднання Мордовії до Фінляднії, робота на іноземні розвідки, підготовка замаху на Й. Сталіна. 31 липня 1939 року його було розстріляно. Похований на Донському кладовищі Москви.

Посмертно реабілітовано 22 серпня 1956 року.

• 2007 року в Саранську було перевидано книгу «Мордовія».
• У жовтні 2012 року в Мордовії відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена вшануванню пам'яті Т. В. Васильєва.
• В вересні 2014 року на юридичному факультеті Московського державного університету ім. Ломоносова відбулася презентація книги «Життя в боротьбі», присвяченої Тимофію Васильєву[3].

• Васильев Тимофей Васильевич (1897—1939), юрисконсульт торгпредства СССР
• Сушкова Ю. Н. Тимофей Васильевич Васильев: юрист, ученый, просветитель (к 115-летию со дня рождения) // Вестник Евразийской академии административных наук. — 2013. — № 1(22). — С. 16-22.

Праці Т. В. Васильєва

1. Васильев Т. В. Мордовия [Текст] / Т. В. Васильев. — Москва: Центриздат, 1931. — 207, [1] с., [1] л. карт. : ил., табл.

Про Т. В. Васильєва

1. Гагаев А. А. История эрзянской и мокшанской философии, философии мордвы как исторической территориальной общности [Текст]: [монография: в 3 т.] / Братья Гагаевы. — Саранск: [б. и.] ; Пенза: [б. и.], 2017. — Т. 3: Основатели эрзянской и мокшанской философии: Тюштян, С. Д. Эрзя, Т. В. Васильев, А. И. Сухарев, А. М. Шаронов. Мокшанский центр мордовской философии Б. Ф. Кевбрина. Этноэрзянский и общемордовский центр этномузыки Н. И. Бояркина. — 2017. — 257 с. : ил., портр.; ISBN 978-5-9909702-4-3
2. Головина Л. А. Страницы семейного архива // Васильев Т. В. Мордовия. — Саранск, НИИ Гуманитарных наук при Правительстве Республики Мордовия, 2007. — С. 8–28.
3. Мартышкин В. Н. Личность, профессиональная деятельность и государственно- правовые взгляды Т. В. Васильева // Судебная реформа 1864 года: история и современность: материалы Всерос. науч.-практ. конф. (Саранск, 27 нояб. 2014 г.). — Саранск: ЮрЭксПрактик, 2014. — С. 79-81. — (Страницы истории).
4. Мартышкин В. Н. Реабилитирован посмертно… :(Личный и профессиональный подвиг выдающегося мордовского правоведа Тимофея Васильева // Юридическая наука. — 2013. — № 3. — С. 137—147.
5. Мартышкин В. Н. Тимофей Васильев — патриот, правовед, просветитель // Правосудие в Республике Мордовия. — 2013. — № 7.
6. Сушкова Ю. Н., Мартышкин В. Н. Жизнь в борьбе. — Саранск, 2013. — 200 с. : ил., портр.
7. Тязин Е. Н. Первый председатель Мордовского окружного суда Т. В. Васильев // Правосудие в Республике Мордовия. — 2010. — № 2.
8. Тязин Е. Н. Т. В. Васильев: незабытый сын мордовского народа // Социально-политические науки. — 2012. — № 3.