Вахан

Вахан (пушту واخان‎, тадж. Вахон) — гірський і важкодоступний район Афганістану між Паміром і Каракорумом.

Ваханський коридор

Географія

Вахан знаходиться у північно-східній частині Афганістану. Розташовано у верхів'ях Аму-Дар'ї і є одним із давніх коридорів для мандрівників з Таримського басейну в Бадахшан.

Історично Вахан включав всю долину річки Памір і верхів'я річки Пяндж. У 1895, річки стали кордоном між Російською імперією і Афганістаном, наразі назва головним чином використовується для позначення афганського району.

Єдиний шлях у Вахані прямує з Ішкашиму до Вахджирського перевалу.

Вахан є рідконаселеним. Сьогодні у Вахані налічується близько 40 кишлаків, в яких мешкає приблизно 7000 ваханців і киргизів. Більшість його мешканців говорять ваханською мовою (x̌ik zik), і є ваханцями. Киргизи-номади мешкають на високогір'ях.

Ваханський коридор

Вахан межує з до Ташкурган-Таджицьким автономним повітом, Китаю через довгу, вузьку смугу — Ваханський коридор, який відокремлює Горно-Бадахшанську автономну область Таджикистану від Північно-Західної прикордонної провінції та Північної провінції Пакистану.

Річка Памір, витікає з озера Зоркуль, утворює північну межу коридору. Річка Вахан проходить через коридор східніше Кала-і-Пяндж, зливається з річкою Памір і утворює річку Пяндж.

З півдня коридор обмеженого високими горами Гіндукуш, через які є перевали Барогіль, перевал Іршад і мало вживаний Дислісангський перевал[1] до Пакистану.

Історія

Історично Вахан був важливим регіоном тисячі років, пов'язуючи Західну та Східну частини Центральної Азії. До приходу ісламу в регіон був спірною територією між Тибетом і Китаєм.

Західний Вахан (休密Xiumi) було завойовано на початку 1-го століття від Р. Х. Куджула Кадфизом, першим «Великим Кушаном» і був одним з п'яти ксихоу (xihou) або князівств, які сформували ядро майбутнього Кушанського царства[2].

Сьогоденні кордони Вахану були встановлені в 1895, договором між Росією та Великою Британією, який підсумовував результати боротьби (Велика гра) за контроль над Центральною Азією, яка тривала протягом майже цілого століття. Згідно з ним Велика Британія та Росії домовилися використовувати Афганістан як буферну зону, а Вахан гарантував те, що кордони Російської імперії, ніколи не доторкнуться кордону Британської Індії.

У 1949, коли Мао Цзедун завершив об'єднання комуністичного Китаю, кордони були остаточно закриті, блокував 2000-річний караванний маршрут. Після вторгнення Радянського Союзу до Афганістану у грудні 1979, Радянська Армія зайняла Вахан і остаточно перекрила рух караванною дорогою в коридорі.

Література
  • Gordon, T. E. 1876. The Roof of the World: Being the Narrative of a Journey over the high plateau of Tibet to the Russian Frontier and the Oxus sources on Pamir. Edinburgh. Edmonston and Douglas. Reprint: Ch'eng Wen Publishing Company. Taipei. 1971.
  • Shahrani, M. Nazif. (1979) The Kirghiz and Wakhi of Afghanistan: Adaptation to Closed Frontiers and War. University of Washington Press. 1st paperback edition with new preface and epilogue (2002). ISBN 0-295-98262-4.
  • Stein, Aurel M. 1921a. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980.
  • Stein Aurel M. 1921. «A Chinese expedition across the Pamirs and Hindukush, A.D. 747.» Indian Antiquary 1923. From: www.pears2.lib.ohio-state.edu/ FULLTEXT/TR-ENG/aurel.htm. Last modified 24 June, 1997. Accessed 13 January, 1999.
  • Stein Aurel M. 1928. Innermost Asia: Detailed report of explorations in Central Asia, Kan-su and Eastern Iran, 5 vols. Clarendon Press. Reprint: New Delhi. Cosmo Publications. 1981.
  • Stein Aurel M. 1929. On Alexander's Track to the Indus: Personal Narrative of Explorations on the North-west Frontier of India. London. Reprint, New York, Benjamin Blom, 1972.

Примітки
  1. The pass was crossed by a couple in 1950 and by a couple in 2004. See J.Mock and K. O'Neil: Expedition Report
  2. Hill, John E. 2004. The Western Regions according to the Hou Hanshu. Draft annotated English translation.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.