Ващук Владислав Вікторович

Владисла́в Ві́кторович Ващу́к (нар. 2 січня 1975, Київ) — колишній український футболіст, захисник. Колишній гравець збірної України, найбільше відомий виступами за «Динамо» (Київ).

Владислав Ващук
Владислав Ващук
Особисті дані
Повне ім'я Владислав Вікторович Ващук
Народження 2 січня 1975(1975-01-02) (47 років)
  Київ, Україна
Зріст 180 см
Вага 72 кг
Прізвисько Якір
Громадянство  Україна
Позиція центральний захисник
Юнацькі клуби
«Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1992—1993 ЦСК ЗСУ 5 (0)
1993—2003 «Динамо» (К) 200 (8)
2003 «Спартак» (М) 25 (1)
2004—2005 «Чорноморець» 24 (1)
2005—2008 «Динамо» (К) 54 (1)
2008—2009 «Львів» 11 (2)
2008—2010 «Чорноморець» 30 (3)
2010—2011 «Волинь» 24 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1996–2007  Україна 63 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Вихованець ДЮСШ СКА та ДЮСШ «Динамо» (Київ). У «динамівській» школі свого часу зібрався талановитий колектив хлопців 1975 р. н., зокрема Олександр Шовковський, Сергій Федоров та Олег Венглинський. Юнаки виступали на міжнародних турнірах, а згодом на базі вихованців школи сформували «Динамо-3». У сезоні 1992/93 Ващук грав за другу, третю «динамівські» команди і київський ЦСК ЗСУ (Центральний спортивний клуб Збройних Сил України).

25 вересня 1993 року провів першу гру у головній команді «Динамо» (проти «Буковини»)[1]. Поступово Владислав став незамінним гравцем в обороні.

Футболку збірної України вперше одягнув 9 квітня 1996 р. у товариському матчі Молдова — Україна (2:2).

У період найвищих досягнень киян у кінці 90-х років (чвертьфінал Ліги чемпіонів 1997/98 та півфінал 98/99) пару центральних оборонців Олександр Головко — Владислав Ващук вважали однією з найнадійніших у Європі. Інколи Владислав виступав на полі і на інших місцях — опорного півзахисника чи правого захисника.

Пізніше нестабільність гри Ващука та зниження її якості змушували тренерів «Динамо» дедалі частіше садити захисника на лаву запасних. Оговтавшись після травми Владислав у 2003 р. підписав контракт з московським «Спартаком» — одвічним суперником «біло-синіх». Такий вчинок викликав багато негативних відгуків з київського навколофутбольного оточення. Українець провів у Москві лише рік, а потім його гра перестала задовольняти вимоги керівництва і нового головного тренера.

Близько року Ващук шукав нову команду. Побував на перегляді у «Ганновері», «Майнці», «Феєноорді» та кількох інших клубах. Зрештою, він перейшов до одеського «Чорноморця» — оборонець вже не був таким швидким, як на початку кар'єри, але з'явився досвід та залишилося вміння передбачати і «читати» події на полі.

Влітку 2005 р. Владислав Ващук повернувся до київського «Динамо». Але стосунки з уболівальниками стали дуже напруженими — після матчів у складі «Спартака» і «Чорноморця» — традиційних недругів динамівських уболівальників, захисника у колах фанатів почали називати «іуда»[2][3]

Ветеран покинув команду після приходу у 2008 р. нового наставника Юрія Сьоміна, який відразу почистив ряди колектив від футболістів, котрі не відповідають рівню першої команди. Під час міжсезоння влітку 2008 певний час тренувався з одеським «Чорноморцем», а згодом прийняв пропозицію дебютанта української Прем'єр-ліги ФК «Львів».

Досвідчений гравець став одним із лідерів команди і в деяких іграх навіть носив капітанську пов'язку «Львова», але взимку 2008/09 внаслідок фінансово-економічної кризи фінансові можливості ФК «Львів» зменшилися[4] і нові умови не задовольнили футболіста. Він виявив бажання покинути команду і підтримував форму спочатку разом із командою «Львова», а згодом самостійно на базі «Динамо» у Конча-Заспі[5]. На початку березня Ващук з'явився в одеському «Чорноморці» і головний тренер «моряків» висловив надію дозаявити захисника за «Чорноморець» у чемпіонаті України[6].

За підсумками сезону 2009—2010 «Чорноморець» покинув українську еліту. Оскільки Владислав не захотів грати у першій лізі, нового контракту він не підписав, ставши вільним агентом. Певний час тренувався з київським «Арсеналом», але не підійшов клубу[7]. 13 липня 2010 підписав контракт із луцькою «Волинню»[8][9].

За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Улітку 2012 року був призначений радником президента запорізького «Металлурга».

У лютому 2013 призначений спортивним директором київського «Арсенала»[10].

17 грудня 2015 року Владислав відкрив футбольну школу у Броварах[11].

Статистика виступів

Клубна
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Динамо 1993-94 24041--281
1994-95 3136070443
1995-96 100----100
1996-97 2121020242
1997-98 2314091362
1998-99 25170131452
1999-00 20120121342
2000-01 210--80290
2001-02 2005080330
2002-03 50----50
Спартак 2003 2512020291
Чорноморець 2004-05 1810---181
2005-06 60----60
Динамо 2005-06 24130--271
2006-07 13061--191
2007-08 1703031231
Львів 2008-09 11110--121
Чорноморець 2008-09 81----81
2009-10 222----222
Волинь 2010-12 26220--261
Всього за Динамо 254941262435715
Всього за кар'єру 3681646264447822

Титули та досягнення

Цікаві факти

Примітки
  1. Владислав Ващук: «Мій шлях у основі „Динамо“ розпочався у грі з „Буковиною“»
  2. Ващук ледь не напав на вболівальника «Дніпра» (prosport.lviv.ua, 4 серпня 2008)[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Иуда? (football.ua)(рос.)
  4. Ващук: «Хочу доказать, что старые кони борозды не портят» (football.ua, 13.03.2009) (рос.)
  5. Ващук повернувся до «Чорноморця»[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Черноморец подписывает Ващука (football.ua, 11 березня 2009)(рос.)
  7. Ващук тренується з київським «Арсеналом» (champion.com.ua, 30 червня 2010). Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 14 липня 2010.
  8. Владислав Ващук — гравець «Волині». Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 14 липня 2010.
  9. Ващук перешел в Волынь (football.ua)
  10. Владислав Ващук — спортивний директор «Арсенала»
  11. У Броварах відкрито дитячу футбольну школу Владислава Ващука | Бровари — Маєш право знати (uk-UA). 22 грудня 2015. Процитовано 15 вересня 2016.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.