Веле Сракане
| Веле Сракане | |
|---|---|
| хорв. Vele Srakane | |
 | |
| Географія | |
| 44°34′30″ пн. ш. 14°19′00″ сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 1,18 км² |
| Довжина | 3,25 км |
| Ширина | 0,45 км |
| Найвища точка | Пагоб Вела Стража, 60 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Приморсько-Ґоранська жупанія |
| Адм. одиниця | Приморсько-Ґоранська жупанія |
| Населення |
8 |
  Веле Сракане Веле Сракане (Хорватія) | |
| |
 Веле Сракане у Вікісховищі | |
Веле Сракане (хорв. Vele Srakane) — назва острова і однойменного села в хорватській частині Адріатичного моря, належить до Приморсько-Ґоранської жупанії . Адміністративно належить місту Малі-Лошинь.
Географія
Належить до істрійської групи островів, Крес-Лошинського архіпелагу. На схід від Веле Сракане знаходиться острів Лошинь, до якого з найближчої, південно-східної точки, мису Жапліч — 3,5 км, а з найдальшої, північно-західної, мису Вела Стража — близько 6 км з RT гвардії. Острови розділяє Унійський канал. На півночі розташований острів Уніє, відділений протокою Велі Жапал, шириною близько 2 км, на півдні острів Мале Сракане, який є частиною одного й того ж хребта і відділений протокою Жапліч, шириною кілька сотень метрів. На заході знаходиться відкрите море, а 7-8 км на південь — острів Сусак. Площа острова Веле Сракане — 1,18 км². Довжина берегової лінії становить 7,441 км. Острів має дуже вузьку і витягнуту форму. Він простягається з північного заходу на південний схід завдовжки 3,3 км. Північно-західна точка — мис Вела Стража. Південно-східна точка — мис Жапліч. Найвища вершина — пагорб Вела Стража, висотою 60 м знаходиться на однойменному мисі.
Берег в основному без великих бухт, низький і кам'янистий. Немає безпечного притулку від вітру. Найбільші затоки — Горнья (Верхня) і Донья (Нижня) Трата в західній частині острова. Обидві повністю відкриті. На західній стороні острова є кілька бухт, але всі вони також повністю відкриті.
Острів майже повністю позбавлений високих рослин, і влітку немає ніякого захисту від сонця.
Навігація
У бухті Верхня Трата є пристань для катамаранів, які припливають 5 разів на тиждень. Вони — єдиний зв'язок з островом. Враховуючи, що на острові немає порту, в якому можна було б тримати човни, місцеві жителі кожен раз після плавання витягують їх на узбережжя.
Історія
На пагорбі Вела Стража є доісторичний форт. У Середні віки острів був частиною Венеціанської республіка. Під час Австро-Угорської імперії острів офіційно називався Гросс Канідол. Після Першої світової війни належав Італії, після Другої світової війни увійшов до складу Югославії, з 1991 — Хорватії.
Населення
Відповідно до перепису 2001 р. на острові в селі Веле Сракане, проживало 8 жителів. 6 людей народилося на острові.
| Перепис, рік | НАСЕЛЕННЯ " |
|---|---|
| 2001 | 8 |
| 1991 | 9 |
| 1981 | 16 |
| 1971 | 17 |
| 1961 | 92 |
| 1953 | 109 |
| 1948 | 119 |
| 1931 | 187, разом з Мале Сракане |
| 1921 | ? |
| 1910 | 112 |
| 1900 | 92 |
| 1890 | 86 |
| 1880 | 59 |
Економіка
Основне заняття населення — риболовля, сільське господарство і тваринництво. Село Веле Сракане, розташоване в південній частині острова між затоками Верхня і Нижня Трата.
Острів сполучається катамараном із Рієкою, Малим Лошинем, островами Црес, Уніє, Сусак та Іловик. Влітку сполучення інтенсивніше, ніж у зимові місяці.
На острові є електрика, але немає питної води. Оскільки на острові немає торгівлі, все необхідне для життя, в тому числі питну воду, необхідно завозити.
Є маленька церква Святої Анни, але немає кладовища, тому використовується кладовище на сусідньому острові Сусак.
Мешканці на острові живуть як відлюдники. Життя пожвавлюється влітку, в основному, на свято Святої Анни, коли острів відвідують багато іммігрантів і жителів довколишніх Сусака і Мале Сракане.