Велика Горбаша (Житомирський район)

На східній околиці села бере початок річка Очеретянка.

Засноване в XVI столітті. В історичних документах село під назвою Горбаша згадується в 1611 році, яке належало шляхтичу Стефану Немиричу. 14 січня 1611 року Немирич скаржився на Григорія Пашкевича, про те, що останній грабував і розбійничав в маєтках Немирича, у тому числі і в с. Горбаші. Ще згадується в акті від 7 травня 1610 року про проведення границь між землями і маєтностями князя Януша Острозького, волості Вільської, від маєтностей Стефана Немирича, волості Черняхівської, у склад якої входило і с. Горбаша. В 1866 році більшість земель села Велика Горбаша належала поміщику Довгерду.

В 1906 році села Велика і Мала Горбаші входили до Черняхівської волості. В 1920 році в селі було створено комнезам, де першим головою був Данило Прокопович Охмак, а в селі Мала Горбаша — Петро Мусійович Петрук.

В 1922 році в с. Велика Горбаша було створено сільську Раду. Її першим головою був Юхим Нечипорович Поліванчук. В селі в 1930 році було створено колгосп ім. Шевченка, а в с. Мала Горбаша — колгосп ім. Чубаря.

В 1933 році від Голодомору в селах Велика і Мала Горбаша померло 291 чоловік, у тому числі 55 дітей. В 1937 році репресовано 4 чоловіки.

В селі Велика Горбаша була відкрита школа. Вчитель став найвищим авторитетом в учнів. І не дивно, що учениця IV класу цієї школи Ніна Дорошенко 7 листопада 1939 року писала в районній газеті: «Буду вчителькою».

Під час німецько-радянської війни на фронт пішло з села 182 чоловіки. Смертю загинуло 48 чоловік. 61 чоловік нагороджені бойовими орденами і медалями. А командир танка Е. А. Сук — орденом Леніна. Окремі жителі села брали активну участь в партизанських загонах, були зв'язківцями, допомагали партизанам. За зв'язки з партизанами нацисти розстріляли декілька чоловік. Ось їх прізвища: Безпалюк М. С., Дорошенко А. Л., Пивовар Г. П., Коваль С. Г.

В селі довгі роки проживав партизан Адам Олександрович Січевський.

В 1950 році колгосп ім. Шевченка і ім. Чубаря були об'єднані в господарство ім. Шевченка. Колгосп одержував по 6.8 ц льоноволокна, і 4-5 ц льононасіння і по 15-16 ц зернових.

В лютому 1961 року села Велика і Мала Горбаша, тобто колгосп ім. Шевченка, повністю ввійшли до складу навчального господарства «Україна».

В 1995 році в селах було 256 дворів, де проживало 707 жителів. За успіхи в праці 29 трудівників села нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

В селі працюють неповна середня школа, де 14 вчителів навчають 240 учнів, Будинок культури на 350 місць, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, два сільмаги.

В селі встановлено два обеліски Слави, як пам'ять про воїнів, що загинули у Другій світовій війні, і обеліск Слави односельчанам, які загинули на фронтах німецько-радянської війни.

Євпак Юрій Володимирович (1977—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Вели́ка Горба́ша // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.655-656

• Велика Горбаша на сайті Верховної ради України^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• Погода в селі Велика Горбаша