Велика Житомирська, 34-Б, 34-В

Садиба містилась між теперішніми будинками № 34 і № 38. У другій половині ХІХ сторіччя на червоній лінії поставили одно- й двоповерховий будинки, що до 1980 року мали нумерацію № 36 і 38[2][3]. У глибині ділянки триповерховий будинок значився під номером 34-А. Після реконструкції й добудови нові споруди мають номери 34-Б і 34-В.

Садиба належала парафії Стрітенської церкви, що збудували біля Жидівських (Львівських) воріт, ще коли споруджали Старокиївську фортецю в ХІ сторіччі[4]. У другій половині ХІХ сторіччя на території ділянки спорудили парафіяльні одно- й двоповерховий будинки.

На початку ХХ сторіччя приміщення будинку № 36 займало міське училище[2]. У 1910-х роках у глибині садиби звели триповерховий, цегляний флігель (№ 34-А), прикрашений архітектурними елементами в неоготичному стилі.

У 1990-х роках через аварійний стан з будинку № 34-А виселили пожильців. 2015 року занедбані споруди без вікон і даху площею 550 і 630 квадратних метрів викупило товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандарт»[11]. 19 березня 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА своїм наказом видав містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта. У документі зазначалось, що як будівля стояла в історичному ареалі, ландшафтній, археологічній та архітектурній охоронних зонах, у межах буферної зони Софії Київської, внесеної до переліку пам'яток-об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, то запроваджуються певні обмеження на проведення будівельних робіт. Зокрема встановлена гранична висота будівлі, що не повинна перевищувати 15 метрів[12].

20 листопада 2019 року головний інспектор будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) скасував рішення щодо містобудівних умов й обмежень, що, на його думку, затверджували, порушивши вимоги законодавства у сфері містобудування. Забудовник оскаржив це рішення. 5 червня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив вимоги «Будстандарту» й скасував рішення ДАБІ від 20 листопада 2019 року[13][14].

У квітні 2020 року почали реконструктуювати будинок № 34-А. Проєкт реконструкції розробили архітектори Станіслав Дьомін та Ігор Данілов. Архітектори засвідчили, що новий об'єм передбачений «в сучасному стилі»[15]. Це — вимоги положень Венеційської хартії з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць 1964 року. Хартія застерігає від забудови європейських міст спорудами в псевдоісторичному стилі[16]. Віденський меморандум «Всесвітня спадщина та сучасна архітектура — управління історичним міським ландшафтом» так само виступає проти псевдоісторичного проєктування, бо воно спотворює як історію, так і сьогочасність[17]. Тому нову частину будівлі спорудили із сьогочасних будматеріалів. Вона контрастно підкреслює історичність старої будівлі, від котрої зоставили тільки фасади з боку Великої Житомирської вулиці й Пейзажної алеї[15]. Власне, фасадизм — світова практика й один із способів зберігати пам'ятки архітектури.