Велика Олександрівка (село)

Пристоличній сільській раді підпорядковуються села Велика Олександрівка, Мала Олександрівка, Безуглівка, Чубинське, Дударків, Займище, Проліски та Щасливе.

Економічно й географічно село вигідно розташоване: на сході Київської області, на лісостеповій рівнині Придніпровської низовини; поверхня рівнинна, слабохвиляста; добре виражені підвищення чергуються з низинами; землі в основному темно-сірі опідзолені чорноземи та чорноземи на середньо-суглинковому лесі й частково супіщані та глейові. Площа лісів мала.

Громадський центр розташований по вул. Гагаріна. Місцями трудової діяльності є підприємства 3AT «Агрорегіон», ПП Переходьмо, TOB «Генетичні ресурси», розташовані в північній та північно-східній частині села, ТОВ «Київський завод ПТО», ТОВ «Овал-Тех», TOB «Юніверсал Лоджистік», ПП «Вишняк» у південно-західній частині села.

Діє загальноосвітня школа I—III ступеня, дитсадок, школа мистецтв, бібліотека, стадіон, пожежне депо на один автомобіль, футбольний клуб «Прометей»[1].

У вересні 2005 року відзначали 230-ту річницю заснування Великої Олександрівки.

Перші поселенці з'явилися тут 1775 року після зруйнування імператрицею Катериною Запорізької січі. Назву Великій і Малій Олександрівкам дав поміщик Ремерс, який вважав себе їх засновником, на честь дружини Олександри. Назви села отримали від кількості дворів: у Великій їх було на той час 53, а у Малій — 38. Підтвердженням цих свідчень є надмогильний камінь, знайдений у 50-х p.p. XX ст., на якому викарбувано російською мовою: «Здесь покоится прах основателя сей деревни Вильгельма Францовича Ремерса, родившегося 8.01.1771 г. и скончавшегося 28.04.1844 г.»

Після Ремерса власниками земель стали пани Каліновський та Обштейн. Пізніше село купив поміщик Країнський, який мав 1000 десятин землі. Його маєток знаходився на місці сучасної школи. 1814 року французькими військовополоненими тут було збудовано панський маєток із саджанцями з Франції.

Є на мапі 1868 року як Олександрівка[2]

1859 року тут жило 317 чол. В селі працюють сільськогосподарські підприємства: ЗАТ «Агро-Регіон», TOB «Генетичні ресурси», ВАТ ПЗ «Олександрівка», промпідприємства TOB «Юніверсал Лоджистік», TOB «Продсервіс», TOB «Корнор», ТОВ «Київський завод підйомно-транспортного обладнання» та 28 приватних підприємців.

Шість магазинів, дитсадок «Їжачок», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, школа мистецтв та ремесел, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, перукарня, ощадкаса, відділ зв'язку.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2990 осіб, з яких 1385 чоловіків та 1605 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2216 осіб.[4]

• 
  Школа
• 
  Пам'ятник герою Радянського Союзу, льотчику В. Кочневу
• 
  озеро навпроти школи
• 
  Братська могила воїнів Радянської Армії, серед яких Герой Радянського Союзу, і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни