Велика Хета
Велика Хета | |
---|---|
| |
| |
67°59′ пн. ш. 84°33′ сх. д. | |
Витік |
оз. Єлове, Нижньоєнісейська височина (Західно-Сибірська рівнина)[1] |
• координати | 67°59′44″ пн. ш. 84°33′42″ сх. д. |
• висота, м | 125 м[1] |
Гирло | Єнісей, за 325 км від її гирла, с-ще Усть-Порт[2] |
• координати | 69°33′35″ пн. ш. 84°16′43″ сх. д. |
• висота, м | 2 м[2] |
Похил, м/км | 0,19 м/км |
Басейн | Єнісей → Карське море |
Країни: |
Росія, • Красноярський край, •• Туруханський та Таймирський райони |
Прирічкові країни: |
Росія • Красноярський край |
Регіон | Росія[3] |
Довжина | 646 км[4][5] |
Площа басейну: | 20700 км²[4][5] |
Середньорічний стік | 211 м³/с |
Ідентифікатори і посилання | |
код ДВР Росії | 17010800412116100107890 |
GeoNames | 1509727 |
Велика Хета, Єлова (рос. Большая Хета) — річка в Азії, у північно-східній частині Західного Сибіру, протікає територією Західно-Сибірської рівнини, у північно-західній частини Красноярського краю Росії. Ліва притока Єнісею[4]. Належить до водного басейну річки Єнісей → Карського моря.
Географія
Витік річки Великої Хети (у верхів'ї має назву Єлова, укр. «Смерекова річка») починається з озера Єлового (Ческанама) в Туруханському районині, на висоті приблизно 125 м над рівнем моря, більш ніж за 100 км на північний захід від міста Ігарки. Тече на південь у звивистому руслі болотистою місцевістю Нижньоєнісейської височини Західно-Сибірської рівнини серед лісотундри. За кілька кілометрів від витоку річки Турухан різко повертає на північний захід, а потім на північ, протікає територією Таймирського Долгано-Ненецького району в сильно звивистому, місцями меандровому руслі. В нижній течії повертає на північ — північний схід і на висоті 2 м впадає у Єнісей (за 325 км від гирла Єнісею) з лівого берега, за 10 км на захід від поселення Мала Хета, навпроти селища Усть-Порт та за 75 км на захід — північний захід від міста Дудінка. Поблизу гирла ширина річки доходить до 570 метрів, при глибині до 4-х метрів і швидкості потоку — 0,2-0,3 м/с.
Довжина річки — 646 км. Площа басейну — 20700 км². Повне падіння рівня русла від витоку до гирла становить 123 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,19 м/км.
Судноплавна від гирла до селища Тухард (47 км). Береги річки переважно круті, течія досить швидка. Замерзає в середині вересня, розкривається в кінці травня — на початку червня. У басейні річки близько 6 тис. озер.
Назва
Назва, за однією з гіпотез, походить від етноніма кети (люди) — самоназви єнісейських кетів. Але є також гіпотеза, згідно з якою хета — спотворена форма від евенського: окат річка[6].
Див. також
Примітки
- Аркуш карти Q-45-I, II Ката. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1989 р. витік р. Велика Хета, квадрат: 96х44
- Аркуш карти R-45-XIX, XX Усть-Порт. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1988 р. гирло р. Велика Хета, квадрат: 92х20
- GEOnet Names Server — 2018.
- Річка Велика Хета / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Річка Велика Хета // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Словник географічних назв. Велика Хета (рос.)
Посилання
- Річка Велика Хета // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Велика Хета / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)
Ліві притоки Єнісею | ||
---|---|---|
→ → Турухан → | → Велика Хета → | → Танама → → |