Великий Омеляник

Вели́кий Омеляник — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.  

село Великий Омеляник
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада Заборольська сільська громада
Основні дані
Засноване 1429
Населення 1495
Площа 2,91 км²
Густота населення 324,05 осіб/км²
Поштовий індекс 45624
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°44′19″ пн. ш. 25°16′04″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 200 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623
Карта
Великий Омеляник
Великий Омеляник
Мапа

 Великий Омеляник у Вікісховищі

Географія

Село розміщується неподалік від сучасної  вулиці Львівської та Володимирської, що в Луцьку.

Через територію села протікає невелика річка Омеляник (Омелянівка).

Історія

До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось Заборольській сільській раді Луцького району Волинської області[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 692 особи, з яких 322 чоловіки та 370 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 942 особи.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,68 %
російська 0,11 %
інші 0,21 %

Відомі люди

Кушнір Ігор Миколайович — солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув під Іловайськом.

Юзеф Ігнацій Крашевський (1812—1887) — видатний письменник другої половини ХІХ століття. Його творчі зацікавлення сягали прози, поезії, літературної критики, журналістики, історії, етнографії, археології, філософії, живопису, компонування музики. Це далеко не весь перелік талантів, котрими володів і прославився Крашевський. Його доробок налічує коло 600 томів (без листування), у цьому числі близько 400 романів і повістей. Вважається найплодотворнішим письменником світової літератури, а його ім'я занесене до книги рекордів Гіннеса. [5]

Історичні пам'ятки

Пам'ятки археології

На території села відомі такі пам'ятки археології:

  • За 0,3 км на північний схід від села і за 0,2 км на південь від траси Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега р. Омеляник (правосторонній доплив р. Стир) висотою 6-8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду площею 1,5 га.
  • В східній частині села, на захід від території Міжколгоспбуду і пересувної механізованої колони, на схилі правого берега р. Омеляник висотою 6-8 м над рівнем заплави, на північ від сільської дороги — поселення періоду ХІІ-XIV ст. площею близько 1 га.
  • На південно-західній околиці села, на схилі правого берега р. Омеляник на висоті 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1 га.
  • За 0,3 км на північний захід від села і 0,2 км від шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега р. Омеляник висотою 4-6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га. З південного і східного боків його оконтурює лінія електропередач. Названі поселення густо насичені археологічним матеріалом.
  • У південно-західній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Омеляник, на присадибній ділянці Б. Моторного та поруч із ним — двошарове поселення ХІ-ХІІІ ст. та пізньосередньовічного часу. У 2006 році на ньому були проведені стаціонарні археологічні розкопки під керівництвом Шкоропада В. В. В розкопі розмірами 16×8 м об'єктів виявлено не було, зібрано матеріали давньоруського періоду (серед них — цілий горщик ХІІІ ст.) та пізнього середньовіччя
  • На відомому з'їзді монархів у Луцьку — найбільшому тоді дипломатичному з'їзді в Європі, що почався в січні 1429 року й тривав сім тижнів, зустріч короля Ягайла й Великого князя Литовського, Руського та Жемантійського Вітовта відбулась на Омелянику, звідки польського короля та його духовенство було запрошено до замку.

Чеський цвинтар

У Великому Омелянику залишився давній чеський цвинтар початку XIX(19) ст. — єдиний в Луцькому районі.

Форт Омеляника
  • На початок ХХІ століття на території села був споруджений форт-фортеця часів І світової. Збудували його у зв'язку з розширенням Луцька. Всі форти, як зазначено в «Генеральном плане с показанием произведенных работ 1890 г. по Луцкой укрепленной позиции», були віддалені від історичного міського ядра на 4 кілометри таких фортів спорудили чотири. Це був найдовший та найбільший люнет. Зараз, лише, південна частина валу люнета найбільш збережена по формі, контуру, висоті. Його особливість -це природна улоговина, яка дозволяла підійти з тилу без перешкод та непомітно для супротивника.

Фотографії
  • Вид на панораму Луцька з Будівельної вулиці
  • Панорама з села на вулицю Володимирську
  • Вигляд на панораму Луцька з центральної вулиці Будівельна

Примітки
  1. Заборольська сільська рада Волинська область, Луцький район. Процитовано 21 квітня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Волинські новини, Волинські новини (29 травня 2012). У ЛУЦЬКУ РОЗКАЖУТЬ ПРО СПІВЦЯ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ (українська).

Література
  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 188—189.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.