Великий тритон

Вели́кий трито́н (Triturus) — рід земноводних родини Саламандрових, розповсюджений майже на всій території Європи, а також в Росії та на Близькому Сході. У фауні України представлені три види з п'яти: гребінчастий тритон, дунайський тритон, та тритон Кареліна.

?
Великий тритон

Дунайський тритон
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Ряд: Хвостаті (Caudata)
Підряд: Salamandroidea
Родина: Саламандрові (Salamandridae)
Підродина: Pleurodelinae
Рід: Великий тритон (Triturus)
Rafinesque, 1815
Види

Сіроплямистий тритон (T. carnifex)
Гребінчастий тритон (T. cristatus)
Дунайський тритон (T. dobrogicus)
Тритон Кареліна (T. karelinii)
Мармуровий тритон (T. marmoratus)
Малий мармуровий тритон (T. pygmaeus)

Посилання
Вікісховище: Triturus
EOL: 42676
ITIS: 208240
NCBI: 8322
Fossilworks: 37410

Поведінка

Тварини цього роду проводять більшу частину року на суходолі, повертаючись у воду в сезон розмноження. Проміж інших тритонів представники роду Великий тритон демонструють найскладнішу шлюбну поведінку. Запліднення зовнішнє: після шлюбного танцю самець відкладає сперматофор (пакет із спермою) на дно, а самка поглинає його клоакою. Самки відкладають 2-3 ікринки на день в період від березня до середини червня, загалом 200–300 ікринок за сезон. Звичайно ікра відкладається на підводні рослини, і загортається в їхнє листя. Личинки виводяться через приблизно 3 тижні (залежить від температури води), і проходять метаморфоз, позбавляючись зябер і стаючи повітрядишними тваринами, приблизно через 4 місяці після цього. Статевої зрілості тритони цього роду досягають на другому-третьому році життя[1].

Таксономія

Цей рід неодноразово піддавався перевизначенню та додаванню (або виключенню) видів. Такі види, як тритон Кареліна та мармуровий тритон, були класифіковані сім-вісім разів під різними назвами.

Сам по собі рід Triturus був свого часу розділений на чотири окремі роди:

Цікаві факти

Засновником кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Петром Перемежком (1833–1893), на результатах власних досліджень росту хвоста личинки тритона, проведених у Анатомічному театрі в Києві, у 1878 році відкрив непрямий поділ тваринних клітин (мітоз).[3]

Джерела

  1. bbc.co.uk factfile 478 Retrieved 2007-11-30
  2. livingunderworld.com; Order: Caudata; Accessed 2/5/07
  3. В. П. Шипулін, В. Д. Догузов. 160 років Анатомічному театру Університету св. Володимира. Scientific Journal of the Ministry of Health of Ukraine № 2 (3) 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.