Великоногові

Розміри середні, ноги великі, порівняно високі, маса від 0,5 до 2 кг[2]. Забарвлення пір'я темне[2].

Ведуть наземний спосіб життя, живляться рослинною, почасти тваринною їжею[2].

Смітні кури поширені в Австралії і на островах, розташованих на північ від неї[2]. При цьому географічний спектр досить широкий. До них належать Тонга і Вануату, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нова Гвінея, Філіппіни, Індонезія і Нікобарські острови.

Викопні рештки відомі з плейстоценових відкладів Австралії.

На відміну від більшості інших птахів, смітні кури не висиджують свої яйця (6—7, іноді до 25 штук), а закопують їх у землю або на купу перегною, де вони розвиваються за рахунок сонячного тепла або тепла, що виникає при гнитті рослин[2]. Стежить за яйцями самець. Ніжна шкіра всередині дзьоба служить йому своєрідним «термометром». З його допомогою самець відстежує температуру всередині «інкубатора» і залежно від її коливань або розкопує яйця, або засипає піском (висота купи може бути до 1 м). Зародок розвивається при температурі +35…+40° С, яка виникає під час гниття рослинних решток (листя тощо). Коли вилуплюються пташенята, вони виповзають з-під піску і відпочивають. Але через кілька годин вони вже здатні бігати, а через добу — літати.

• Чагарниковий великоніг (Aepypodius)
• Східний великоніг (Alectura)
• Молуцький великоніг (Eulipoa)
• Строкатий великоніг (Leipoa)
• Малео (Macrocephalon)
• Великоніг (Megapodius)
• Новогвінейський великоніг (Talegalla)

Викопні

• †Garrdimalga
• †Latagallina
• †Mwalau
• †Ngawupodius
• †Progura

• Mound-builders videos, photos & sounds on the Internet Bird Collection
• Photograph of a nest mound of M. tenimberensis from the Oriental Bird Club