Великі Зозулинці

Вперше село згадується в історичних документах 1545 року. Наприкінці XIX ст. у селі записано близько 500 народних прислів'їв і приказок, а також чимало народних пісень, які видано 1899 року.

У 1920-му Великі Зозулинці та довколишні села стали ареною запеклих боїв між частинами Армії Української Народної Республіки та Червоної армії.

Під час одного з таких боїв, що розгорнувся безпосередньо у Великих Зозулинцях 7 липня 1920 року, до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР.

Після відмови перейти на службу до ворога червоноармійці пограбували полонених і стратили їх. Хорунжому 6-ї Запасової стрілецької бригади Кобилянському, який дістав вогнепальне поранення і поранення від удару списом, вдалось врятуватися з-під розстрілу через раптову атаку 13-ї дивізії Війська Польського, що повела наступ на Великі Зозулинці.

Обставини страти українських полонених були докладно описані Кобилянським командиру бригади полковнику Гнату Порохівському і невдовзі знайшли відображення у рапорті комбрига на ім'я командувача запасовими частинами Армії УНР.[1]

У жовтні 2018 р. року співробітниками КП Львівської обласної ради “Доля”, на замовлення Українського інституту національної пам'яті, була досліджена поховальна яма на території села. У ямі були виявлені останки 26-ти людей зі слідами насильницької смерті. Характер розташування останків підтвердив свідчення історичних джерел та місцевих старожилів. 11 грудня 2018 року у селі українських вояків перепоховали за християнським звичаєм та з військовими почестями.

Восени 2019 року на місці поховання заплановане спорудження пам'ятника воякам полеглим воякам армії УНР. Запроектований пам'ятник являтиме собою муровану стіну, понад два метри заввишки, у центрі якої буде розташовано рельєфне зображення Хреста Симона Петлюри з лавровими вінками обабіч нього. У підніжжі хреста заплановано розмістити гранітну плиту із присвятою воякам 6-ї Запасової стрілецької бригади. Монумент буде встановлено на невеликому п'єдесталі, до якого вестимуть бетонні сходи.[2]

За радянських часів на території села перебувала центральна садиба колгоспу ім. Жданова, який обробляв 1,9 тис. га орної землі. В господарстві вирощували зернові й технічні культури, було розвинутим тваринництво, птахівництво. У Великих Зозулинцях знаходилося рибне господарство Меджибізького рибокомбінату.

Село й колгоспне господарство були електрифіковані. Машинно-тракторний парк налічував 24 трактори, 8 комбайнів, 16 вантажних автомобілів. Діяли електростанція потужністю 390 кВт., ремонтна майстерня районного відділення «Сільгосптехніки».

Є середня школа, клуб із залом на 300 місць, бібліотека. Працюють дільнична лікарня на 35 ліжок, дитячі ясла.

• в 1970-х — 1618 осіб.
• 2001 - 852 осіб.

• Великі Зозулинці, Красилівський район, Хмельницька область // Історія міст і сіл Української РСР
• Погода в селі Великі Зозулинці
• Zozulińce (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 665. (пол.)
• Поховання вояків Армії УНР у Великих Зозулинцях