Вериго Олександр Андрійович

Біографія

Народився 23 листопада (5 грудня) 1837 року у Вітебської губернії, неподалік від Вітебська.[1] Після закінчення 1860 року навчання на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету, О. А. Вериго був зарахований екстерном у Михайлівське артилерійське училище. У серпні 1862 року був отримав офіцерське звання, але незабаром вийшов у відставку. Того ж року був відряджений Міністерством народної освіти за кордон. Працював у лабораторії Адольфа Штреккера в Тюбінґені та І. Віслінценуса у Цюриху де проводив дослідження хімії органічних сполук азоту.[2]

1866 року О. А. Вериго захистив у Новоросійському університеті магістерську дисертацію «Азобензид та його гомологи», і був призначений доцентом кафедри хімії. У 1871 році захистив у Київському університеті докторську дисертацію і обраний в екстраординарні, а 1873 р — в ординарні професори Новоросійського університету.[3]

Загалом Олександр Андрійович працював у Новоросійському університеті з 1865 по 1896 роки. У 1873 році обраний деканом фізико-математичного факультету, з 1891 року – заслужений професор. Пішов з життя 13 березня 1905 року.

Наукова діяльність

Коло наукових інтересів професора Вериго складали дослідження прямого приєднання брому до азобензену; синтез і дослідження властивостей карбонових кислот – гліцеринової, яблучної, фумарової. Зокрема, дією пентахлориду фосфору на гліцеринову кислоту він отримав дихлоропропіонову кислоту і, діючи на неї гідроксидом барію, хлороакрилову, яка, взаємодіючи з ціанідом калію, дає після гідролізу неактивну яблучну і фумарову кислоти.[4] Розробив препаративний метод отримання азосполук на основі нітросполук.

Велике значення має діяльність О. А. Вериго з популяризації хімії та благоустрою Одеси: він досліджував склад ропи та грязей Куяльницького лиману, обґрунтував водозабір з Дністра для одеського водопроводу, обґрунтував необхідність зрошення. Ним була організована в Одесі перша в Російській Імперії лабораторія з аналізу харчових продуктів[5].

Головні праці
  • «Ueber Azobenzid und Azotoluid» (в «Zeitschr. Fur Chemie», 1864);
  • «Ueber die Einwikrung des Natriumamalgams auf Nitrobenzol» («Ann. Der Chemie u. Pharmacie», 1865, т. 135);
  • «Einwirkung von Bromwasserstoff auf Azobenzid und Azotoluid» («Zeitschr. F. Сhemie», 1868);
  • «Об азобензиде и продуктах его присоединений» (Одесса, 1870);
  • «Zersetzungsproducte des Chloranhydrids der Glicerinsaure» («Ann. der Chemie und Pharmacie», т. 167);
  • «Ueber Fumarsaure u. optisch-unwirksame Aerfelsaure aus Glycerinsaure» (ibid., т. 174);
  • «О сере в одесском каменноугольном газе» («Comptes rendus» Французской Академии Наук, 1874);
  • «Исследование одесских соляных лиманов» («Журнал одесского бальнеологического общества»);
  • «О прямых присоединениях к анилину» («Протоколы киевского съезда естествоиспытателей», 1871).

Примітки
  1. Вериго Олександр Андрійович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 19 жовтня 2019.
  2. Veduta, V. V.; Krasnova, E. A. (2015). ЖИТТЯ ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА ОЛЕКСАНДРА АНДРІЙОВИЧА ВЕРИГО. Вісник Одеського національного університету. Хімія (рос.) 20 (3(55)). с. 94–103. ISSN 2414-5963. doi:10.18524/2304-0947.2015.3(55).54008. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Вериго Александр Андреевич. www.rulex.ru. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. ВЕРІГО Олександр Андрійович. Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник, т. 1–4. Одеса, 2005. Процитовано 19 жовтня 2019.
  5. О том, с кого началось одесское грязелечение и проверка продуктов - odessa-future.com.ua (ru-RU). Процитовано 30 листопада 2021.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.