Веркор

Жан Марсель Брюллер народився 26 лютого 1902 року в Парижі. У 1923 році закінчив École Breguet, отримав диплом інженера-електротехніка, проте обрав кар'єру художника-ілюстратора.

У період німецької окупації Франції, влітку 1941 року, Брюллер написав повість «Мовчання моря», присвячену поету Сен-Поль-Ру.

Народився в Парижі в родині видавця Людовика Брюллера і Ернестіни Бурбон. У 1923 році він закінчив École Brequet, отримав диплом інженера-електротехніка, однак надав перевагу кар'єрі художника-ілюстратора та гравера. З 1921 року і до початку Другої світової війни випускає ряд альбомів з малюнками і естампами на злободенні теми, співпрацює як ілюстратор з журналами «Le Rire», «Paris-Flirt», «Frou-Frou», «Fantasio», «La Quinzaine critique», «Marianne», «Annales» та рядом інших, ілюструє твори Андре Моруа, Кіплінга, Сильвестра де Сасі. В деяких альбомах малюнки супроводжувалися досить розлогими текстами, які стали першою пробою пера майбутнього письменника. У 1932 році він стає головним редактором журналу «Allo Paris». З 1935 року співпрацює з тижневиком Народного фронту «Vendredi».

З початком Другої світової війни, в 1939 році, Брюллера призвали до резервного батальйону, демобілізований він був після перемир'я в 1940 році. У період окупації Франції, влітку 1941 року, Брюллер написав присвячену загиблому поетові Сен-Поль Ру повість «Мовчання моря» («Silence de la mer»), яка мала бути опублікована в підпільному журналі П'єра де Лескюра «La Pensée libre», однак здійсненню цього проекту завадив обшук, влаштований гестапо. Тоді де Лескюр і Брюллер прийняли рішення створити власне видавництво. 20 лютого 1942 року вони спільно заснували в Парижі підпільне видавництво «Мінюї» (Les Éditions de Minuit), що стало рупором французького Опору. Логотип видавництва був розроблений Брюллером. «Мовчання моря», віддруковане тиражем 250 примірників, стало першою публікацією видавництва, і першим же твором Брюллера, підписаним псевдонімом «Веркор» (за назвою лісистого передгір'я Альп, де діяв Рух Опору) і сприйнятий сучасниками як маніфест нескореної Франції.

З 1942 по 1944 р. в «Мінюї» було опубліковано 27 книг, у тому числі повість Веркора «Хід із зіркою», «Військовий льотчик» Антуана Сент-Екзюпері, твори Франсуа Моріака, Луї Арагона, Ельзи Тріоле, Поля Елюара. Після звільнення Франції видавництво продовжило свою роботу, а Жан Марсель Брюллер залишався на посту головного редактора до 1948 року.

Пацифіст за своїми переконаннями, після війни Веркор вів активну громадську діяльність, ставши членом Національної та Світової рад світу. У 1952 році Брюллер був обраний на пост голови Національного комітету письменників Франції, проте в 1956 р, обурений придушенням повстання в Угорщині, подав у відставку (як наслідок з'явилася його збірка есе «Заяву про звільнення», або «П. П. К.»). У лютому 1957 року Веркор опублікував есе «Чому я йду» («Pour Prendre Congé»), і оголосив про свою відмову від громадської діяльності, хоча надалі все ж виступав з критикою воєн в Алжирі та В'єтнамі.

Помер 10 червня 1991 року Парижі.

У 1999 році мережа книгарень Франції «FNAC» і французька газета «Монд» провели опитування серед читачів, в ході якого пропонувалося назвати найкращі книги XX століття. «Silence de la mer» опинилася в цьому списку під номером 42.

У 1949 році на основі своєї повісті Веркор написав однойменну п'єсу.

• Веркор // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 271. — ISBN 966-692-578-8.